Бронхіальна астма перша медична допомога

Невідкладна допомога при бронхіальній астмі необхідна в разі виникнення нападів задухи, а також при появі астматичного статусу. Вона включає заходи, спрямовані на те, щоб негайно розширити просвіт бронхів. Згодом для запобігання нового нападу використовуються препарати базисної терапії.

Приступ бронхіальної астми та астматичний статус: що це таке?

Приступ бронхіальної астми — це досить стрімка задуха, що розвивається внаслідок спазму бронхів і різкого звуження їх просвіту. Триває від декількох хвилин до 4 годин.

Астматичний статус — це той же самий напад бронхіальної астми, але більш затяжний. Існують 3 стадії розвитку астматичного статусу, під час яких стан хворого погіршується аж до летального результату від задухи.

Обидва ці стани вимагають надання невідкладної допомоги.

Приступ бронхіальної астми

Алгоритм надання медичної допомоги під час нападу бронхіальної астми наступний:

1. Обов’язковий прийом засобів, що розширюють бронхи. Найчастіше це інгаляційні препарати, до складу яких входить сальбутамол.
2. Якщо напад не купировався, то викликають бригаду швидкої допомоги, яка проводить подальше лікування:

• Легкий напад — сальбутамол + іпратропію бромід через небулайзер. Почекати 20 хвилин і повторити інгаляцію, якщо після першого прийому стан не покращився.
• Приступ середнього ступеня тяжкості — до сальбутамолу і ипратропия бромиду додають пульмікорт (будесонід). Через 20 хвилин інгаляцію повторюють, якщо напад бронхіальної астми не пройшов.
• Важкий приступ — використовуються ті ж самі препарати, що і в разі купірування нападу середнього ступеня тяжкості, + підшкірно вводять адреналін. Якщо існує загроза зупинки дихання, то додатково вводяться гормональні препарати системної дії у відповідних дозах.

Долікарська допомога в разі виникнення нападу бронхіальної астми включає наступне:

1. Ізолювати хворого від контакту з речовинами, які могли викликати напад бронхіальної астми (наприклад, якщо напад спровокував пилок рослин, то завести його в приміщення, закрити вікна і т.п.).
2. Допомогти людині заспокоїтися і сісти зручно.
3. Купірувати напад за допомогою бронхорозширюючих препаратів (астмопент, алупент, сальбутамол, Вентолін), якими користується хворий.
4. Викликати лікаря.

Після цього проводяться заходи по усуненню наявності можливих алергенів: прибираються домашні тварини, пір’яні подушки, килими, закриваються всі вікна, що знаходяться в повітрі алергени осаджуються з допомогою пульверизатора. Якщо причиною виникнення нападу послужили харчові продукти, то дати хворому випити лікарські засоби — сорбенти (активоване вугілля, ентеросгель). Трохи полегшать стан тепле лужне пиття (маленькими ковтками) і виконання спеціальних вправ, що рефлекторно розширюють бронхи. У разі легкого нападу можна зробити гарячу ванну для ніг або рук.

Астматичний статус

Невідкладна допомога при нападі бронхіальної астми, який перейшов в астматичний статус, виявляється в стаціонарі. Як правило, в цьому випадку призначаються:

• Зволожений кисень у вигляді інгаляцій через маску або носові катетери.
• Курс ін’єкцій і внутрішньовенних інфузій адреналіну.
• Еуфілін, теофілін.
• Глюкокортикостероїдні гормони у високих дозах (дексаметазон, преднізолон, гідрокортизон).
• Прийом інгаляційних засобів, що розширюють бронхи (сальбутамол, алупент і ін.).
• Інфузійна терапія, спрямована на те, щоб заповнити дефіцит рідини в організмі в обсязі 3-5 літрів протягом доби.

Хоча препарати, які використовуються для надання невідкладної допомоги, досить швидко покращують стан хворого, вони не призначені для лікування самого захворювання. Тому при першій же можливості слід звернутися до пульмонолога для того, щоб він призначив ефективне лікування, що включає засоби базисної терапії. Препарати для базисної терапії самі по собі не знімають виник напад бронхіальної астми, але сприяють усуненню запалення слизової бронхів, викликаного алергією. До них відносяться інгаляційні глюкокортикоїди, моноклональні антитіла, антагоністи лейкотрієнових рецепторів і кромони.

Якщо людина не отримує кошти базисної терапії, то з плином часу буде збільшуватися потреба в прийомі бронхорозширюючих засобів, а також зростати ризик виникнення астматичного статусу.

Приступ бронхіальної астми в «А це загострення основних симптомів захворювання. При цьому стрімко наростають кашель і задушливий спазм бронхіального дерева. Загальний стан швидко погіршується, розвивається ситуація, що створює небезпеку для життя пацієнта.

Причини і механізм розвитку нападу

Задуха з’являється в результаті негативного впливу зовнішніх і внутрішніх факторів. Напад може розвинутися після вірусної інфекції в «А грипу, ГРВІ.
Основна причина важкого стану в «А вплив подразника на слизову оболонку нижніх дихальних шляхів . До таких факторів належать:

• патогенна мікрофлора, що виробляє токсини, в «А віруси, бактерії, гриби;
• Тютюновий дим;
• містяться в повітрі речовини в «А пил, вихлопні гази, промислові викиди;
• алергени;
• хімічні сполуки, парфумерія, побутова хімія;
• лікарські засоби;
• холодне повітря;
• порушення мікроклімату в житловому приміщенні.

Приступ бронхіального спазму провокують фізичні навантаження, що перевищують рекомендаційні норми.
Задуха можуть спровокувати супутні захворювання в «А сезонне запалення легенів, бронхів, у дітей в» А кір, коклюш.
При подразненні епітеліальних залоз, що виробляють слиз, посилюється продукування патологічної мокротиння. Гиперсекреция супроводжується спазмом гладкої мускулатури бронхіального дерева і набряком. Це запускає механізм розвитку гострої дихальної недостатності. Головний прояв в «А експіраторнаязадишка (утруднений видих).
Залежно від вираженості запальної реакції і тривалості нападу на тлі функціональних змін виділяють такі стани:

• бронхоспастический синдром в «А спазм циркулярно розташованих м’язів бронхів;
• безпосередньо напад бронхіальної астми;
• астматичний статус в «А прогресуюча непрохідність бронхів, серйозні розлади дихання, напад не знімається медикаментозними препаратами.

Клінічні прояви бронхіального задухи

Астматичний напад з’являється раптово, частіше ввечері або під час нічного сну. Ознаки патології наростають стрімко. Передвісники в «А тяжкість і утруднення в грудях, гучні хрипи, утруднений вдих чи видих. Людина з працею виштовхує повітря з легенів, задіявши додаткові м’язи грудної клітки, живота, діафрагму.
Хворий занімаетВ вимушене положення при бронхіальній астмі, сидячи на ліжку, злегка нахилившись вперед, спираючись руками на коліна. Пацієнт може стояти, спершись об стіл, спинку стільця.
Напад астми розвивається бурхливо і стрімко, тому не складає труднощів його діагностувати. Характерні ознаки прояву патологічного стану:

• кашель з харкотинням невеликої кількості прозорої склоподібної слизу;
• нестабільне дихання з подальшим розвитком асфіксії (ядуха), вдих короткий, видих подовжений і скрутний, зі свистом;
• різке почастішання дихання (50 і більше актів в хвилину);
• больові відчуття в грудях, епігастральній ділянці;
• вимушене положення хворого;
• підвищена дратівливість, наростаюче стан паніки.

Може підніматися температура тіла до субфебрильних значень, з’являються головні болі, запаморочення, шкірні покриви бліднуть. Частота серцевих скорочень збільшується до 140 ударів в хвилину.

Методика надання невідкладної допомоги

Перша допомога до приїзду медичного персоналу полягає в забезпеченні хворого достатньою кількістю свіжого повітря. Необхідно відкрити вікно або кватирку, розстебнути одяг, якщо вдома є киснева подушка, використовувати її.
Щоб зменшити вираженість болю і спазму м’язів, ставлять гірчичники в область грудної клітини, ноги поміщають в таз з гарячою водою. Це частково усуває кашель, розширить бронхи, збільшить обсяг вдихуваного повітря.
Щоб забезпечити відходження густий і в’язкої мокроти, людині дають тепле лужне пиття (молоко з содою, мінеральна вода без газу). Якщо в бронхіальному секреті містяться прожилки крові, це не привід скасовувати заходи з надання першої допомоги. Але повідомити про такий симптом лікарям необхідно.

Якщо кровохаркання посилилося або відкрилося легенева кровотеча, до приїзду реанімаційної бригади людини потрібно укласти вертикально, животом вниз, під ноги підкласти валик. Такий стан буде перешкоджати накопиченню крові в легенях, бронхах, плевральної порожнини. Весь час очікування медиків допомагати підтримувати голову постраждалому вертикально.

При високій температурі, лихоманці на голову кладуть міхур з льодом або охолоджуючий компрес. Якщо людину мучить озноб, його необхідно укутати теплою ковдрою, покласти гарячу грілку.

Як надати допомогу самому собі

Алгоритм дій:

Використання небулайзера при раптовому нападі ядухи

Долікарська допомога при астматичному нападі полягає в самостійному використанні портативного апарату (небулайзера). Щоб ефект наступив швидко, необхідно слідувати певній інструкції.
Інгаляцію роблять в положенні сидячи або стоячи, що дозволяє максимально розширити грудну клітку і забезпечити потрапляння частинок лікарського препарату в усі відділи бронхіального дерева. Допускається злегка закинути голову.
Перед розпиленням балончик необхідно енергійно струсити. Потім насадку або мундштук щільно обхопити губами, щоб ліки не потрапляло в зовнішнє середовище. На вдиху зробити різке натискання. При досягненні максимальної глибини вдиху затримати дихання на кілька секунд, потім продовжувати дихати рівномірно і глибоко.
Кишеньковий небулайзер повинен постійно перебувати у астматика . Цей апарат значно зменшує ризик розвитку необоротних і небезпечних для життя наслідків, зменшує відчуття страху у пацієнта перед розвитком задухи.
Для купірування спастичного нападу в середньому досить 1-2 інгаляцій (доз). Терапевтичний ефект проявляється протягом 5-7 хвилин і зберігається до 6 годин.
Якщо після 2 розпилень ніяких ознак поліпшення не настає, допускається застосування бронхолітичних інгаляційних засобів кожні 20 хв. Щоб уникнути негативних наслідків, небулайзером не можна користуватися частіше 3 разів на годину.

Препарати короткої дії, що розслаблюють бронхи (адреноміметики), призначені для купірування вже сформованого нападу. Вони не ефективні в профілактичних цілях. А часте їх використання може погіршити перебіг бронхіальної астми.

Допомога при задуха на тлі алергічної реакції

Якщо розвиток нападу астми пов’язано з анафілактичний реакціями, методика швидкої базується на застосування адреналіну. Розчин в концентрації 01% вводять підшкірно. Препарат діє моментально і блокує напад протягом кількох хвилин.
  При використанні Адреналіну необхідно враховувати той факт, що засіб викликає побічні ефекти, що порушують нормальне функціонування життєво важливих внутрішніх органів, особливо серця. Тому розчин з обережністю призначають літнім і пацієнтам, в анамнезі яких є такі патології:

• атеросклероз судин головного мозку;
• аритмія, стенокардія;
• гіпертонія;
• порушення функцій щитовидної залози;
• паркінсонізм.

Невідкладну допомогу при бронхіальній астмі починають з ін’єкцій Адреналіну об’ємом 02- 03 мл кожні 15- 20 хвилин, але не більше 3 разів за 1 годину, кожні 15- 20 хвилин, але не більше 3 разів за 1 годину. Не можна вводити препарат в один і той же місце.
Якщо підшкірне введення розчину не дає результату, Адреналін вводять під шкіру, за методом В «лимонної кірки». У деяких випадках розвивається зворотна реакція в «А парадоксальний бронхоспазм, при якому ознаки задухи посилюються.
Якщо у хворого індивідуальна непереносимість бронхолитиков, в якості альтернативної медичної допомоги використовують холіноблокатори в «А Тровентол, Атровент, Беродуал (Іпратропіум бромід). Терапевтична дія розвивається протягом першої хвилини.
Якщо стан хворого вкрай важкий, з розвитком астматичного статусу застосовують еуфілін . Препарат вводять внутрішньовенно повільно, протягом 5 хвилин. При цьому людина повинна лежати на кушетці або ліжку. Швидке введення розчину супроводжується вираженим набряком легенів, різким падінням тиску, нудотою, болями в серці, судомами. Особливо ці негативні ознаки проявляються у літніх людей. У таких випадках Еуфілін вводять внутрішньовенно крапельно на основі фізіологічного розчину.
Якщо невідкладна допомога при нападі неефективна, продовжувати використовувати адреноміметики заборонено. Вони можуть спровокувати синдром В «рікошетаВ» в «А парадоксальне явище посилення бронхіального задухи. При цьому блокується дренажна функція легенів, порушується мікроциркуляція і кровопостачання.
При астматичному статусі проводять виключно системну гормональну терапію. Кортикостероїди (преднізолон, Гидрокортизон, Бетаметазон) вводять внутрішньовенно з фізіологічним розчином. Засоби зупиняють запальний процес, зменшують вираженість набряку, продукування патологічного ексудату. Тривалість гормонального курсу від 3 до 7 днів. Потім хворого поступово переводять на інгаляційне введення кортикостероїдів.
Приступ задухи при бронхіальній астмі в «А це небезпечне для життя стан. Тому при його розвитку необхідно серйозно поставитися до надання невідкладної допомоги.