Бронхіальна астма причини види
Бронхіальна астма – це хронічне неінфекційне захворювання дихальних шляхів запального характеру. Хронічні запальні процеси в органах дихання ведуть до їх гіперактивності, в результаті якої при контакті з алергенами або подразниками, миттєво розвивається обструкція бронхів, що обмежує швидкість потоку повітря і викликає задуху. Приступ бронхіальної астми часто розвивається після провісників і характеризується коротким різким вдихом і гучним тривалим видихом. Зазвичай він супроводжується кашлем з в’язким мокротинням і гучними свистячими хрипами. Бронхіальна астма може привести до розвитку емфіземи легенів і легеневого серця, виникнення астматичного статусу.
За останні два десятки років захворюваність по бронхіальній астмі зросла, і на сьогоднішній день в світі близько 300 мільйонів людей, які страждають нею. Це одне з найпоширеніших хронічних захворювань, з яким піддаються всі люди, незалежно від статі і віку. Смертність серед хворих на бронхіальну астму досить висока. Той факт, що в останні двадцять років захворюваність на бронхіальну астму у дітей стає дедалі більше, робить бронхіальну астму не просто хворобою, а соціальною проблемою, на боротьбу з якою прямує максимум сил.
Бронхіальна астма – це хронічне неінфекційне захворювання дихальних шляхів запального характеру. Хронічні запальні процеси в органах дихання ведуть до їх гіперактивності, в результаті якої при контакті з алергенами або подразниками, миттєво розвивається обструкція бронхів, що обмежує швидкість потоку повітря і викликає задуху.
Бронхіальна астма – вирок чи стиль життя?
Напади задухи спостерігаються з різною періодичністю, але навіть в стадії ремісії запальний процес в дихальних шляхах зберігається. В основі порушення прохідності потоку повітря, при бронхіальній астмі лежать такі компоненти:
- обструкція дихальних шляхів через спазми гладкої мускулатури бронхів або внаслідок набряку їх слизової оболонки.
- закупорка бронхів секретом підслизових залоз дихальних шляхів через їх гіперфункції.
- заміщення м’язової тканини бронхів на сполучну при тривалому перебігу захворювання, через що виникають склеротичні зміни в стінці бронхів.
Незважаючи на складність, бронхіальна астма добре піддається лікуванню, завдяки якому можна домогтися стійкої і тривалої ремісії. Постійний контроль над своїм станом дозволяє пацієнтам повністю запобігти настанню нападів ядухи, знизити або виключити прийом препаратів для купірування нападів, а так само вести активний спосіб життя. Це допомагає підтримати функції легенів і повністю виключити ризик ускладнень.
Найбільш небезпечним провокуючим фактором для розвитку бронхіальної астми є екзогенні алергени, лабораторні тести на які підтверджують високий рівень чутливості у хворих на бронхіальну астму та у осіб, які входять до групи ризику.
Найпоширенішими алергенами є побутові алергени – це домашня і книжковий пил, корм для акваріумних рибок і лупа тварин, алергени рослинного походження і харчові алергени, які ще називають нутритивная. У 20-40% хворих на бронхіальну астму виявляється подібна реакція на лікарські препарати, а у 2% хвороба отримана внаслідок роботи на шкідливому виробництві або ж, наприклад, в парфумерних магазинах.
Інфекційні чинники теж є важливою ланкою в патогенезі бронхіальної астми, так як мікроорганізми, продукти їх життєдіяльності можуть виступати в якості алергенів, викликаючи сенсибілізацію організму. Крім того, постійний контакт з інфекцією підтримує запальний процес бронхіального дерева в активній фазі, що знижує чутливість організму до екзогенних алергенів.
Так звані гаптенами алергени, тобто алергени небелковой структури, потрапляючи в організм людини і зв’язуючись його білками так само провокують алергічні напади і збільшують ймовірність виникнення БА. Такі фактори, як переохолодження, обтяжена спадковість і стресові стани теж займають одне з важливих місць в етіології бронхіальної астми.
В основі змін бронхів лежить сенсибілізація організму, коли при алергічних реакціях негайного типу, що протікають у вигляді анафілаксії, виробляються антитіла, а при повторній зустрічі з алергеном відбувається миттєве вивільнення гістаміну, що і призводить до набряку слизової бронхів і до гіперсекреції залоз. Імунокомплексні алергічні реакції і реакції сповільненої чутливості протікають аналогічно, але з менш вираженими симптомами. Підвищена кількість іонів кальцію в крові людини останнім часом теж розглядається як сприяючий чинник, так як надлишок кальцію може провокувати спазми, в тому числі і спазми мускулатури бронхів.
При патологоанатомічному дослідженні померлих під час нападу ядухи відзначається повна або часткова закупорка бронхів в’язкою густий слизом і емфізематозних розширення легенів через утрудненого видиху. Мікроскопія тканин найчастіше має подібну картину – це потовщений м’язовий шар, гіпертрофовані бронхіальні залози, інфільтративні стінки бронхів з десквамацією епітелію.
Симптоматика бронхіальної астми
Приступ задухи при бронхіальній астмі ділиться на три періоди: період провісників, період розпалу і період зворотного розвитку. Період провісників найбільш виражений у пацієнтів з інфекційно-алергічної природою БА, він проявляється вазомоторними реакціями з боку органів носоглотки (рясні водянисті виділення, безперервне чхання). Другий період (він може початися раптово) характеризується відчуттям обмеженості в грудній клітці, яке не дозволяє дихати вільно. Вдих стає різким і коротким, а видих навпаки тривалим і гучним. Дихання супроводжується гучними свистячими хрипами, з’являється кашель з в’язкою, важко відхаркувальний мокротою, що робить дихання аритмічним.
Причини загострення бронхіальної астми
Під час нападу положення пацієнта вимушене, зазвичай він намагається прийняти сидяче положення з нахиленим вперед корпусом, і знайти точку опори або спирається ліктями в коліна. Особа стає одутлим, а під час видиху шийні вени набухають. Залежно від тяжкості нападу можна спостерігати участь м’язів, які допомагають подолати опір на видиху.
При перкусії звук ясний коробковий через гіпервоздушності легких, рухливість легких різко обмежена, а їх межі зміщені вниз. При аускультації над легкими прослуховується везикулярне дихання, ослаблене з подовженим видихом і з великою кількістю сухих свистячих хрипів. Через збільшення легких в обсязі, точка абсолютної тупості серця зменшується, тони серця приглушені з акцентом другого тону над легеневою артерією.
У періоді зворотного розвитку починається поступове відходження мокроти, кількість хрипів зменшується, і напад задухи поступово згасає.
Прояви, при яких можна запідозрити наявність бронхіальної астми.
- високотональние свистячі хрипи при видиху, особливо у дітей.
- повторювані епізоди свистячих хрипів, утрудненого дихання, почуття сорому у грудній клітці і кашель, що посилюється в нічний час.
- сезонність погіршень самопочуття з боку органів дихання
- наявність екземи, алергічних захворювань в анамнезі.
- погіршення або виникнення симптоматики при контакті з алергенами, прийомі препаратів, при контакті з димом, при різких змінах температури навколишнього середовища, ГРЗ, фізичних навантаженнях і емоційній напрузі.
- часті простудні захворювання «спускаються» в нижні відділи дихальних шляхів.
поліпшення стан після прийому антигістамінних і протиастматичних препаратів.
Ускладнення бронхіальної астми
Залежно від тяжкості і інтенсивності нападів ядухи бронхіальна астма може ускладнюватися емфіземою легенів і приєднанням вторинної серцево-легеневої недостатності. Передозування бета-адреностимуляторов або швидке зниження дозування кортикостероїдів, а так же контакт з масивною дозою алергену можуть призвести до виникнення астматичного статусу, коли напади задухи йдуть один за іншим і їх практично неможливо купірувати. Астматичний статус може закінчитися летальним результатом.
Діагностика бронхіальної астми
Діагноз зазвичай ставиться пульмонологом на підставі скарг і наявності характерної симптоматики. Всі інші методи дослідження спрямовані на встановлення ступеня тяжкості та етіології захворювання.
Спірометрія. Допомагає оцінити ступінь обструкції бронхів, з’ясувати варіабельність і оборотність обструкції, а так само підтвердити діагноз. При БА форсований видих після інгаляції бронхолітіком за 1 секунду збільшується на 12% (200 мл) і більш. Але для отримання більш точної інформації спірометрії слід проводити кілька разів.
Пікфлоуметрія або вимір пікової активності видиху (ПСВ) дозволяє проводити моніторинг стану пацієнта, порівнюючи показники з отриманими раніше. Збільшення ПСВ після інгаляції бронхолитика на 20% і більше від ПСВ до інгаляції чітко свідчить про наявність бронхіальної астми.
Додаткова діагностика включає в себе проведення тестів з алергенами, оцінку газового складу крові, ЕКГ, бронхоскопію і рентгенографію легенів.
Бронхіальна астма: форми, лікування, симптоми
Лабораторні дослідження крові мають велике значення в підтвердженні алергічної природи бронхіальної астми, а так само для моніторингу ефективності лікування.
- загальний аналіз крові. Еозинофілія і незначне підвищення ШОЕ в період загострення.
- загальний аналіз мокротиння. При мікроскопії в мокроті можна виявити велику кількість еозинофілів, кристали Шарко-Лейдена (блискучі прозорі кристали, які утворюються після руйнування еозинофілів і мають форму ромбів або октаедрів), спіралі Куршмана (утворюються через дрібних спастичних скорочень бронхів і виглядають як зліпки прозорого слизу в формі спіралей). Нейтральні лейкоцити можна виявити у пацієнтів з інфекційно-залежною бронхіальною астмою в стадії активного запального процесу. Так само відзначено виділення тілець Креол під час нападу – це округлі утворення, що складаються з епітеліальних клітин.
- Біохімічний аналіз крові не є основним методом діагностики, так як зміни носять загальний характер і подібні дослідження призначаються для моніторингу стану пацієнта в період загострення.
- дослідження імунного статусу. При бронхіальній астмі кількість і активність Т-супресорів різко знижується, а кількість імуноглобулінів в крові збільшується. Використання тестів для визначення кількості імуноглобулінів Е важливо в тому випадку, якщо немає можливості провести алергологічні тести.
Лікування бронхіальної астми
Оскільки бронхіальна астма є хронічним захворюванням незалежно від частоти нападів, то основним моментом в терапії є виключення контакту з можливими алергенами, дотримання елімінаційних дієт і раціональне працевлаштування. Якщо ж вдається виявити алерген, то специфічна гипосенсибилизирующая терапія допомагає знизити реакцію організму на нього.
Для купірування нападів ядухи застосовують бета-адреноміметики у формі аерозолю, для того щоб швидко збільшити просвіт бронхів і поліпшити відтік мокроти. Це фенотеролу гідробромід, сальбутамол, орципреналін. Доза в кожному випадку підбирається індивідуально. Так само добре купируют напади препарати групи м-холінолітиків – аерозолі ипратропия броміду і його комбінації з фенотеролом.
Ксантіновие похідні користуються серед хворих на бронхіальну астму не дуже популярна. Вони призначаються для запобігання нападів ядухи у вигляді таблетованих форм пролонгованої дії. В останні кілька років препарати, які перешкоджають дегрануляції огрядних клітин, дають позитивний ефект при лікуванні бронхіальної астми. Це кетотифен, кромогликат натрію і антагоністи іонів кальцію.
При лікуванні важких форм БА підключають гормональну терапію, в ГЛЮКОКОРТИКОСТЕРОЇДІВ потребує майже чверть пацієнтів, 15-20 мг преднізолону приймають в ранкові години разом з антацидними препаратами, які захищають слизову шлунка. В умовах стаціонару гормональні препарати можуть бути призначені у вигляді ін’єкцій.
Особливість лікування бронхіальної астми в тому, що потрібно використовувати лікарські препарати в мінімальній ефективній дозі і домагатися ще більшого зниження дозувань. Для кращого відходження мокроти показані відхаркувальні і муколітичні препарати. Так само необхідно проводити своєчасно лікування супутніх захворювань – хронічних бронхітів, бронхопневмоній, тоді показаний прийом антибактеріальних препаратів.
Читати по темі: Причини і симптоми низького гемоглобіну
Источник
За цьогорічними даними ВООЗ, близько 235 мільйонів людей у всьому світі страждають від астми і кількість таких людей постійно зростає. В Україні зареєстровано 210 тис хворих на бронхіальну астму (за статистикою 2015 року). Астма належить до тих захворювань, які найбільше впливають на показники смертності населення або суттєво знижують якість життя пацієнта і лікуються на амбулаторному рівні. Саме тому ліки від бронхіальної астми можна отримати безкоштовно або з незначною доплатою за програмою «Доступні ліки».
Що таке бронхіальна астма
Астма – це хронічна хвороба, яка найчастіше проявляється періодичними нападами задишки та свистячими хрипами. Частота та ступінь важкості цих симптомів можуть бути різними. Наприклад, інтервал між нападами може коливатися від однієї години до одного дня. Як правило, напади відбуваються під час фізичної активності або вночі.
Бронхіальною астмою можуть хворіти люди усіх вікових груп, але найчастіше це діти та молодь. Такі тенденції є однаковими як в Україні, так і в інших країнах світу.
Бронхіальна астма розвивається як хронічне запалення дихальних шляхів, а саме бронхів, що призводить до підвищення чутливості нервових закінчень в дихальних шляхах та їх швидкого подразнення. Під час нападу збільшуються слизові оболонки бронхіол, внаслідок чого звужуються дихальні шляхи, людина не може нормально вдихнути повітря чи видихнути.
Коефіцієнт смертності від астми не є найвищим в категорії хронічних хвороб. Однак часті напади астми у більшості випадків значно погіршують якість життя, адже людина страждає від безсоння, втоми, низької активності.
Причини астми
Астма вважається невиліковною хворобою. Проте можна контролювати перебіг захворювання та прояв симптомів. Вченим й досі не вдалося точно визначити основні причини астми. Однак більшість експертів погоджуються, що генетична схильність в поєднанні з зовнішніми подразниками є найбільш поширеними факторами ризику розвитку астми.
Найбільш поширені причини бронхіальної астми:
- Алергени. Пацієнти, що страждають від алергічного риніту або атопічного дерматиту, мають в 3-5 разів вищий ризик захворіти на бронхіальну астму. І навпаки: бронхіальна астма може спровокувати алергією на певні подразники.
- Спадкова схильність. Якщо хтось із ваших родичів хворів на астму, то ви автоматично відноситесь до групи ризику.
- Шкідливі умови праці: вплив хімічних подразників, особливо на робочому місці.
- Низька вага при народженні та/або куріння матері під час вагітності.
- Часті респіраторні захворювання.
- Деякі медикаменти. Аспірин, група протизапальних і знеболюючих препаратів, ліки від тиску (бетаблокатори) також можуть стати причиною брохніальної астми.
- Ожиріння.
- Низька фізична активність.
Фактори, які сприяють розвитку бронхіальної астми, – це домашні алергени (пил і пилові кліщі, пліснява), домашні тварини (шерсть, пір’я, слина тощо), таргани і засоби побутової хімії.
Несприятливі погодні умови (холодне повітря), сильне емоційне (страх або гнів) та фізичне навантаження можуть викликати посилення симптомів або розвиток ускладнень астми.
Профілактика бронхіальної астми
Щоб зменшити ризики бронхіальної астми, підтримуйте чистоту в домі – регулярно прибирайте і провітрюйте приміщення. Стежте за рівнем сухості повітря в домі, за потреби зволожуйте і фільтруйте повітря спеціальними приладами.
При перших підозрах на алергію, зверніться до лікаря.
Профілактика бронхіальної астми – це обмеження хімікатів. Якщо не можете відмовитись від побутової хімії, то користуйтеся гумовими рукавичками і маскою.
Оскільки причиною астми можуть стати деякі препарати, не займайтесь самолікуванням, перед прийомом будь-яких ліків радьтеся з лікарем!
Будьте активними.
Навіть якщо ви не займаєтесь спортом, мотивуйте себе гуляти щодня за будь-якої погоди.
Лікування бронхіальної астми
Астма є серйозним хронінчим захворюванням, тому вилікувати броніальну астму в домашніх умовах за тиждень чи місяць неможливо. Курс лікування має призначати лікар.Раннє лікування призводить до стійкої ремісії, а прийом базових препаратів спровільнює прогресування хвороби.
В Україні ліки від бронхіальної астми можна отримати безкоштовно або з незначною доплатою за програмою «Доступні ліки». Зверніться по свій рецепт до лікаря. Більше про програму тут: https://alpha.moz.gov.ua/dostupni-liki
Однак ліки – це не єдиний спосіб боротьби з астмою. Важливо також уникати можливих факторів ризику розвитку астми – подразників, які викликають запалення дихальних шляхів. Кожна людина повинна бути добре інформована про це, та знати, які саме фактори ризику найбільш небезпечні саме для неї.
Астма – це те захворювання, яке вимагає медичного контролю. Небезпечно його недооцінювати. Якщо ви не будете дотримуватись спеціального режиму лікування, то наслідки можуть бути трагічними.
Источник
Бронхіальна астма — це хронічне запальне захворювання дихальних шляхів, яке проявляється нападами задишки з кашлем, що часто закінчуються нападами задухи.
За статистикою ВООЗ кількість пацієнтів з бронхіальною астмою становить від 4 до 10% населення Землі.
Причини виникнення бронхіальної астми
• спадкова схильність;
• чинники з групи професійних шкідливостей;
• хронічний бронхіт та інфекції;
• якість вдихуваного повітря та екологічна обстановка;
• куріння;
• астма від пилу;
• деякі лікарські препарати.
Хронічне запалення, яке спостерігається у хворих на бронхіальну астму, робить дихальні шляхи чутливими до алергенів, хімічних подразників, тютюнового диму і т.д. При їх дії виникають набряк та спазм бронхів. У цей момент бронхіальний слиз виробляється у великій кількості, що ускладнює нормальне проходження повітря по дихальних шляхах під час дихання.
Класифікація бронхіальної астми
1. По причині:
• алергічна;
• неалергічна;
• змішана;
• неуточненої етіології.
2. За ступенем тяжкості:
• інтермітуюча (епізодична);
• персистуюча легкого ступеня тяжкості;
• персистуюча середнього ступеня тяжкості;
• персистуюча тяжкого ступеня тяжкості.
3. Станом на даний момент:
• загострення;
• ремісія;
• нестабільна ремісія;
• стабільна ремісія.
4. За рівнем контролю:
• контрольована;
• частково контрольована;
• неконтрольована.
Особливі форми бронхіальної астми
1. Атопічна бронхіальна астма (розвивається на тлі спадкового чинника).
2. Аспіринова бронхіальна астма (входить в аспіринову тріаду; пов’язана з особливою непереносимістю аспірину і багатьох інших протизапальних препаратів).
3. Рефлюкс-індукована бронхіальна астма (розвивається на тлі гастроезофагеального рефлюксу (ГЕР), або потрапляння в дихальні шляхи (просвіт бронхіального дерева) вмісту шлунка).
4. Бронхіальна астма фізичного зусилля (хвороба розвивається на тлі фізичної активності, в основному після 5-10 хвилин руху/роботи; особливо напади активізуються після роботи на холодному повітрі; супроводжується переважно кашлем, який самостійно проходить через 30-45 хвилин).
5. Професійна астма (через роботу в забруднених місцях, або ж при роботі з речовинами, що мають сильний хімічний запах/випаровування).
6. Кашльова форма астми (характеризується особливим клінічним перебігом — присутній тільки кашель, інші симптоми відсутні, або ж присутні мінімально).
Клінічний перебіг бронхіальної астми
Перші симптоми бронхіальної астми:
• задишка, особливо після фізичного навантаження;
• почуття закладеності в грудях, задуха;
• кашель, спочатку сухий, далі з прозорою мокротою;
• чхання;
• прискорене поверхневе дихання з почуттям складності видиху;
• хрипіння при диханні, зі свистом;
• кропив’янка;
• ортопное (вимушене положення, коли хворий, сидячи на ліжку або на стільці, міцно за нього тримається, ноги спущені на підлогу, таким чином йому простіше зробити повний видих).
Додаткові симптоми бронхіальної астми:
• загальна слабкість, нездужання;
• порушення ритму роботи серця (тахікардія) — пульс під час хвороби знаходиться в межах до 90 уд./хв., а під час нападу збільшується до 130 уд./хв.;
• хрипіння при диханні, зі свистом;
• почуття закладеності в грудях, задуха;
• головний біль, запаморочення;
• біль в нижній частині грудної клітини (при тривалих нападах).
Симптоми при тяжкому перебігу захворювання:
• акроціаноз та дифузна синюшність шкіри;
• збільшення серця;
• ознаки емфіземи легенів — збільшення грудної клітки, ослаблення дихання;
• патологічні зміни в структурі нігтьової пластини — нігті тріскаються;
• сонливість;
• розвиток другорядних захворювань — дерматити, екзема, псоріаз, нежить (риніт).
Діагностика бронхіальної астми
• збір анамнезу;
• фізичне обстеження;
• спірометрія (дослідження функції зовнішнього дихання) — ОФВ1 (об’єм форсованого видиху за 1 секунду), ПШВ (пікова швидкість видиху), ФЖЄЛ (форсована життєва ємність легенів);
• дихальні проби з бронходилятаторами;
• дослідження на наявність в мокроті (бронхіальному секреті) і крові еозинофілів, кристалів Шарко-Лейдена та спіралі Куршмана;
• встановлення алергологічного статусу (шкірні, кон’юнктивальні, інгаляційні та назальні проби, визначення загального та специфічного IgE, радіоалергосорбентний тест);
• рентгенографія грудної клітки;
• комп’ютерна томографія;
• ЕКГ;
• добова pH-метрія при підозрі на рефлюксну природу бронхіальної астми;
• тест з 8 хвилинним бігом.
Диференціальна діагностика бронхіальної астми проводиться з:
• ХОЗЛ (хронічними обструктивними захворюваннями легень);
• синдромальним бронхоспастичним синдромом при ДХСТ (дифузні хвороби сполучної тканини), васкулітах;
• трахеобронхиальною дискінезією (клапанна обструкція бронхів);
• ТЕЛА (тромбоемболія легеневої артерії) дрібних гілок;
• кардіальною астмою;
• бронхогенним раком;
• інтерстиціальним фіброзом легенів;
• бронхолегеневим аспергільозом;
• іншими захворюваннями, зумовленими внутрішньоструктурною патологією (круп, дифтерія); обструкцією верхніх дихальних шляхів (чужорідне тіло, ларингоспазм, стеноз бронха, параліч голосових зв’язок) і нижніх дихальних шляхів (аспірація, істеричний напад); зовнішнім здавленням (пухлина середостіння, заглотковий абсцес); внутрібронхіальною аспірацією (чужорідні тіла), дегенеративними захворюваннями (саркоїдоз внаслідок утворення ендобронхіальних гранулем, пухлина).
Лікування бронхіальної астми
Медикаментозне лікування
Базисна терапія бронхіальної астми впливає на механізм захворювання, вона дозволяє його контролювати. До препаратів базисної терапії відносять: глюкокортикоїди (в т.ч. інгаляційні), кромони, антагоністи лейкотрієнових рецепторів та моноклональні антитіла.
Симптоматична терапія дозволяє впливати на гладку мускулатуру бронхіального дерева, а також знімати напади астми. До препаратів симптоматичної терапії відносять бронходилятатори: β2-адреноміметики та ксантіни.
Необхідні дозування та послідовність прийому ліків визначаються виключно лікарем. Самостійна корекція доз неприпустима. Хворі на бронхіальну астму зобов’язані при собі мати препарат швидкого реагування.
Кожен пацієнт повинен пам’ятати, що використання швидкодіючих інгаляторів більше 4-х разів на добу — неприпустимо. Зворотнє може викликати важкий напад задухи — астматичний статус.
Якщо хворий помітив зниження ефекту від призначених лікарем препаратів, необхідно терміново навідатися до лікарні.
Немедикаментозне лікування
1. Фізіотерапія (електрофорез, індуктотермія, вплив ультразвуком, ампліпульс, ультрафіолетове опромінення).
2. Гіпербарична оксигенація, лазерне або ультрафіолетове опромінення крові.
3. Еферентні методи (гемосорбція, плазмаферез, плазмацитоферез, засновані на пропусканні крові через спеціальні пристосування з метою зміни її якісного складу).
4. Спелеотерапія
Ефект спелеотерапії пов’язаний з особливою взаємодією частинок солі (сухого аерозолю хлориду натрію) з поверхнею дихальних шляхів. При цьому зменшуються або зникають напади задухи, нормалізуються показники імунітету, полегшується відходження мокроти.
Згідно зі статистикою спелеотерапія дозволяє поліпшити стан: при бронхіальній астмі легкого перебігу — в 99%, при бронхіальній астмі середньої тяжкості — в 82%, при тяжкому перебігу — в 42,8% випадкiв. У переважної більшості, що пройшли спелеотерапію, стійкий позитивний ефект зберігається від 1 року і більше.
5. Респіраторная терапія
Позитивну дію затримок дихання на перебіг цілого ряду захворювань було помічено ще в давнину. Для хворих на бронхіальну астму розроблено велику кількість гіповентиляційних вправ, за допомогою яких можна ліквідувати легкі та середні за важкістю напади утрудненого дихання або нав’язливого сухого кашлю.
6. Фітотерапія
Для лікування бронхіальної астми широко застосовується цілий ряд лікарських рослин: чебрець, соснові бруньки, мати-й-мачуха звичайна, оман високий, дягель лікарський, материнка звичайна, першоцвіт лікарський, подорожник великий.
7. Дієта
Правильне харчування відноситься до одного з базових елементів в боротьбі з бронхіальною астмою.
Профілактика виникнення бронхіальної астми
1. Своєчасне лікування всіх захворювань хронічного характеру верхніх та нижніх дихальних шляхів.
2. Відмова від куріння.
3. Дотримання певної дієти.
4. Здоровий спосіб життя.
5. Уникнення контакту з подразниками (накурені, погано провітрені, запилені місця).
6. Постійний контроль за станом організму при наявності профшкідливості.
Прогноз при бронхіальнiй астмi
В цілому захворювання є хронічним та повільно прогресуючим, адекватне лікування може повністю усувати симптоми, але не впливає на причину їх виникнення. Прогноз для життя та працездатності при своєчасній діагностиці та адекватній терапії умовно сприятливий. Періоди ремісії можуть тривати протягом декількох років.
Источник
