Бронхіальна астма у дітей інвалідів
— Причини розвитку бронхіальної астми в дитини
— Симптоми бронхіальної астми в дитини
— Діагностика бронхіальної астми
— Лікування бронхіальної астми
Бронхіальна астма — хронічне алергічне захворювання дихальних шляхів, що супроводжується запаленням та зміною реактивності бронхів, а також виникає на цьому тлі бронхіальної обструкції. Бронхіальна астма в дитини протікає з явищами експіраторної задишки, свистячими хрипами, нападоподібним кашлем, епізодами задухи. Діагноз бронхіальної астми встановлюється з врахуванням алергологічного анамнезу, проведення спірометрії, рентгенографії органів грудної клітки, шкірних аллергопроб, визначення IgE, газового складу крові, дослідження мокротиння. Лікування бронхіальної астми в дітей передбачає елімінацію алергенів, використання аерозольних бронхолітиків та протизапальних препаратів, антигістамінних засобів, проведення специфічної імунотерапії.
Бронхіальна астма у дітей – це хронічний алергічний або інфекційно-алергійний запальний процес в бронхах, що призводить до оборотного порушення бронхіальної прохідності. Це захворювання зустрічається в дітей різних географічних регіонів в 5-10% випадків. Бронхіальна астма в дитини найчастіше розвивається в дошкільному віці (80% випадків). Нерідко перші напади виникають вже на першому році життя дитини. Вивчення особливостей виникнення, перебігу, діагностики та лікування бронхіальної астми вимагає міждисциплінарної взаємодії педіатрії, дитячої пульмонології та алергології-імунології.
Причини розвитку бронхіальної астми в дитини
Бронхіальна астма в дитини виникає за участю генетичної схильності і факторів навколишнього середовища. У більшості дітей бронхіальна астма обтяжена спадковими алергічними захворюваннями — полінозом, атопічним дерматитом, харчовою алергією та ін.
Сенсибілізуючими факторами навколишнього середовища можуть виступати інгаляційні та харчові алергени, бактеріальні та вірусні інфекції, хімічні та лікарські речовини. Інгаляційними алергенами, провокуючими бронхіальну астму в дітей, частіше виступають домашній та книжковий пил, шерсть тварин, продукти життєдіяльності домашніх кліщів, цвілеві грибки, сухий корм для тварин або риб, пилок квітучих дерев і трав.
Харчова алергія служить причиною бронхіальної астми у 4-6% дітей. Найчастіше цьому сприяє ранній перехід на штучне вигодовування, непереносимість тваринного білку, продуктів рослинного походження, штучних барвників та ін. Харчова алергія в дитини часто розвивається на тлі таких захворювань, як гастрит, ентероколіт, панкреатит, дисбактеріоз.
Тригерами бронхіальної астми у дітей можуть бути віруси-збудники парагрипу, грипу, ГРВІ, а також бактеріальна інфекція (стрептокок, стафілокок, пневмокок, клебсієла, нейсерія), хламідії, мікоплазми та інші мікроорганізми, що колонізують слизову бронхів.
У деяких дітей з бронхіальною астмою сенсибілізація може викликатися промисловими алергенами, прийомом лікарських препаратів (антибіотиків, сульфаніламідів, вітамінів). Факторами загострення бронхіальної астми в дітей, що провокують розвиток бронхоспазму, можуть виступати інфекції, холодне повітря, метеочутливість, тютюновий дим, фізичні навантаження, емоційний стрес.
У патогенезі бронхіальної астми виділяють імунологічну, імунохімічну, патофізіологічну та умовно-рефлекторну фази. На імунологічній стадії під впливом алергену продукуються антитіла класу IgE, які фіксуються на клітинах-мішенях (головним чином, огрядних клітинах слизової бронхів). На імунохімічній стадії повторний контакт з алергеном супроводжується його зв’язуванням з IgE на поверхні клітин-мішеней. Цей процес протікає з дегрануляцією клітин, активацією еозинофілів та виділенням медіаторів, що викликаються вазоактивним та бронхоспастичним ефектом. На патофізіологічній стадії бронхіальної астми в дитини під впливом медіаторів виникає набряк слизової оболонки бронхів, спазми, запалення та гіперсекреція слизу. Надалі напади бронхіальної астми у дітей виникають під дією умовно-рефлекторному механізму.
Симптоми бронхіальної астми в дитини
Бронхіальна астма в дитини характеризується циклічним перебігом, під час якого виділяють періоди передвісників, нападів задухи, а також періоди після нападів та між нападами.
Під час періоду передвісників в дитини з бронхіальною астмою може відзначатися занепокоєння, порушення сну, головний біль, свербіж шкіри та очей, закладеність носа, сухий кашель. Тривалість періоду передвісників — від декількох хвилин до декількох діб.
Власне напад задухи супроводжується відчуттям стискання в грудях і нестачі повітря, задишкою експіраторного типу. Дихання стає свистячим, з участю допоміжної мускулатури; на відстані чути хрипи. Під час нападу бронхіальної астми дитина перелякана, не може розмовляти, ловить повітря ротом. Шкіра обличчя стає блідою з вираженим ціанозом або посинінням носогубного трикутника та вушних раковин, покривається холодним потом. Під час нападу бронхіальної астми у дітей відзначається малопродуктивний кашель з важким відділенням густої, в’язкої мокроти.
При аускультації визначається жорстке або ослаблене дихання з великою кількістю сухих свистячих хрипів. При перкусії чути коробковий звук. З боку серцево-судинної системи виявляється тахікардія, підвищення артеріального тиску, приглушення серцевих тонів. При тривалості нападу бронхіальної астми від 6 годин і більше, говорять про розвиток в дитини астматичного статусу.
Приступ бронхіальної астми в дитини завершується відходженням густого мокротиння, що призводить до полегшення дихання. Відразу після нападу дитина відчуває сонливість, загальну слабкість, стає загальмованою і млявою. Тахікардія змінюється брадикардією та артеріальною гіпотонією. У період між нападами дитина з бронхіальною астмою може почувати себе абсолютно нормально.
По важкості клінічного перебігу розрізняють три ступеня бронхіальної астми в дітей, які відрізняються частотою нападів та показниками ФЗД.
При легкому ступені бронхіальної астми у дітей напади задухи рідкісні (рідше 1 разу на місяць) і швидко купіруються. В періоди між нападами загальне самопочуття не порушуються і показники спірометрії відповідають віковій нормі.
Середньо важка ступінь бронхіальної астми в дитини протікає з частотою загострень 3-4 рази на місяць. Швидкісні показники спірометрії складають 80-60% від норми.
При важкій ступені бронхіальної астми напади задухи у дітей виникають 3-4 рази на місяць, а показники ФЗД складають менше 60% від вікової норми.
Діагностика бронхіальної астми
При встановленні діагнозу бронхіальної астми в дитини враховують дані сімейного та алергологічного анамнезу, фізикального, інструментального та лабораторного обстеження. Діагностика бронхіальної астми вимагає участі різних фахівців: педіатра, дитячого пульмонолога, дитячого алерголога-імунолога.
В комплекс інструментального обстеження входить проведення спірометрії (дітям від 5 років), тестів з бронхолітиками та фізичним навантаженням (велоергометрією), пікфлоуметрію, рентгенографію легень та органів грудної клітки. Лабораторні дослідження при підозрі на бронхіальну астму включають клінічний аналіз крові та сечі, загальний аналіз мокротиння, визначення загального і специфічних IgE, дослідження газового складу крові. Важливою ланкою діагностики бронхіальної астми в дітей служить постановка шкірних алергічних проб. В процесі діагностики необхідне також виключення інших дитячих захворювань, що протікають з бронхообструкцією.
Лікування бронхіальної астми
До основних напрямів лікування бронхіальної астми в дітей відносяться: виявлення та елімінація алергенів, раціональна медикаментозна терапія, спрямована на зниження кількості загострень і купірування нападів задухи, відновна терапія без медикаментів.
При виявленні бронхіальної астми насамперед необхідно виключити контакт дитини з факторами, що провокують загострення захворювання. З цією метою може рекомендуватися гіпоалергенна дієта, організація гіпоалергенного побуту, скасування лікарських препаратів, розставання з домашніми тваринами, зміна місця проживання та ін. При цьому рекомендується тривалий профілактичний прийом антигістамінних засобів. При неможливості позбутися потенційних алергенів проводиться специфічна імунотерапія, що припускає гіпосенсибілізацію організму шляхом введення поступово зростаючих доз причинно значущого алергену.
Основу лікарської терапії бронхіальної астми в дітей складають інгаляції стабілізаторів мембран тучних клітин, глюкокортикоїдів, бронхолітиків (сальбутамолу, фенотеролу) та інших комбінованих препаратів. Підбір схеми лікування, поєднання препаратів та дозування здійснює лікар. Показником ефективності лікування бронхіальної астми у дітей служить тривала ремісія та відсутність прогресування захворювання.
При продовженні нападу бронхіальної астми в дитини проводяться повторні інгаляції бронхолітиків, киснева, небулайзерна терапія, парентеральне введення глюкокортикоїдів.
В період між нападами дітям також призначаються курси фізіотерапії (аероіонотерапії, індуктотермії, ДМВ-терапії, магнітотерапії, електрофорезу, ультрафонофорезу), водолікування, масажу грудної клітки, точкового масажу, дихальної гімнастики, спелеотерапії.
Источник
Бронхіальна астма відноситься до ряду найбільш розповсюджених захворювань на планеті. Вона зустрічається часто і не піддається лікуванню, тому питання, дають інвалідність при бронхіальній астмі, не втрачає актуальності.
Загальна інформація
Захворювання вимагає від хворого спеціальних умов життя і праці. Йому необхідно підтримувати хвороба в стадії ремісії, щоб він не заважав життєдіяльності і не прогресував. Тим з дітей, які зіткнулися з астмою в ранньому віці, доводиться організовувати своє життя так, щоб не мучитися від хвороби у дорослому віці.
Навіть при відсутніх загостреннях хвороба заважає повноцінної працездатності та впливає на самопочуття. Тому законодавством передбачено, що астматики мають право на оформлення інвалідності.
Третя група
Призначається при легкій і середній формі захворювання. Прийом гормонального ліки не заважає оформлення статусу. Дають його в наступних ситуаціях:
- Якщо розвивається дихальна недостатність. Перші симптоми можна відзначити при звичайному фізичному навантаженні.
- Заняття звичної трудовою діяльністю стає неможливим.
- У самообслуговуванні і самостійному пересуванні відзначаються деякі обмеження.
- Є потреба у коригуванні праці, повному його зміну або зниження його кількості.
Друга група
Цю групу можна отримати при бронхіальній астмі другого і третього ступеня. Ускладнені стадії виявляють себе наступним чином:
- Порушення дихальної системи помітно виражені. Проблеми з диханням відзначаються навіть при невеликому фізичному навантаженні.
- Виникають проблеми з серцем.
- У периферичному кровообігу відзначаються порушення.
- Гормональні ліки можуть вплинути на розвиток цукрового діабету і розлад органів ендокринної системи.
- Самообслуговування і самостійного пересування різко обмежуються.
- Виконання трудових завдань стає неможливим.
- Робоча діяльність можлива лише в спеціальних умовах, у тому числі й домашніх.
Перша група
Незважаючи на вживані ліки і гормональну терапію, недуга не перестає прогресувати. Таку інвалідність дають при бронхіальній астмі важкої стадії. Суттєві ускладнення в самопочутті астматика є вагомою причиною для
оформлення інвалідності:
- Перебіг хвороби не піддається терапевтичній дії і продовжує посилюватися.
- Проблеми з диханням відзначаються навіть у стані спокою. Має місце постійна задишка та емфізема легенів.
- Діагностуються проблеми з роботою серця.
- Внутрішні органи зазнають серйозні ускладнення.
- Хворий не може самостійно пересуватися та обслуговувати себе, їй потрібен постійний догляд.
- Повна непрацездатність.
Така ступінь тяжкості зустрічається рідко, особливою дітей. Вона розвивається, якщо не дотримуються терапевтичні умови при астмі.
Що потрібно для оформлення статусу
Щоб оформити інвалідність і отримувати пільги, знадобиться ряд документів:
- паспорт;
- поліс обов’язкового медичного страхування;
- документ, спрямований на медичну експертизу;
- лікарняна картка або інші документи, що описують стан здоров’я і ліки, які приймав пацієнт.
Перш ніж оформити інвалідність, слід проаналізувати своє самопочуття і розвиток хвороби. Про посилення недуги і труднощі в життєдіяльності необхідно проконсультуватися з лікарем.
Лікар може відмовляти оформляти групу, пропонуючи інші варіанти лікування, однак за законом він зобов’язаний видати направлення на медичну експертизу.
Навіть якщо захворювання діагностується у дітей, пацієнтів ставлять на облік у поліклініці. З плином часу відзначають поліпшення або погіршення стану астматиків. Ця інформація повинна бути зафіксована в документах, що свідчать про перебіг бронхіальної астми.
У поліклініці проходять медичну комісію. Лікуючий лікар зобов’язаний видати бланк з переліком докторів і лабораторних аналізів, які потрібно пройти і здати.
Щоб отримувати пільги, здають такі дослідження:
- загальний, біохімічний аналіз крові на цукор;
- посів і загальний аналіз мокротиння;
- аналіз сечі;
- проходять спірографію;
- роблять рентген легенів і електрокардіограму серця.
Як проходить МСЕ
Після проходження всіх аналізів лікар направляє хворого на бронхіальну астму на медико-соціальну експертизу. У напрямку він може вказати власні рекомендації для проходження комісії або посилатися на побажання хворого.
Після отримання всіх документів з поліклініки, бажаючим оформити пільги, слід записатися за місцем проживання в Бюро медико-соціальної експертизи. Вам призначать день, коли можна буде прийти на медичний огляд. З собою слід взяти документи, перераховані вище.
Експерти комісії проаналізують історію хвороби, запитають про самопочуття при бронхіальній астмі, особливостях праці та життєдіяльності. Згідно з підсумками МСЕ хворому призначать групу або відмовлять у цьому. Оскаржити результати експертизи можна в Головному регіональному бюро. Якщо і там не виходить оформити пільги, звертаються до суду.
Особливості
При легкій і середній бронхіальній астмі у дітей інвалідність не призначають. У ранньому віці висока ймовірність того, що хвороба пройде самостійно. Тому пільги призначають, якщо захворювання має важку форму.
При оформленні направлення на медико-соціальну експертизу хворий може зіткнутися з несправедливістю і деякими професійними пастками. Часто лікарі в діагнозі вказують – алергічна бронхіальна астма, що є вагомою причиною для відмови у інвалідності. Якщо поставлений такий діагноз, варто додатково відвідати алерголога і здати алергопроби, щоб виключити ймовірність алергії.
Якщо напади трапляються часто і доводиться викликати швидку допомогу, необхідно брати у медпрацівників довідку про виклик — вона допоможе в оформленні статусу.
Бажаючим отримувати пільги за станом здоров’я, необхідно бути готовими до того, що на шляху оформлення чекає довга і виснажлива боротьба. Згідно «Правилам визнання особи інвалідом» (Постановлених Урядом Російської Федерації 7 квітня 2008 року №257) вам не мають права відмовити у інвалідності, якщо є проблеми зі здоров’ям, що обмежують життєдіяльність.
Источник
11 грудня — Світовий день хворого на бронхіальну астму. За даними ВООЗ 235 млн людей у всьому світі хворіють на астму. Це — найпоширеніше хронічне захворювання у дітей шкільного віку. Про те, які ознаки та як боротися з хворобою у дітей, читайте далі.
Бронхіальна астма – хронічне запальне захворювання дихальних шляхів. Воно може супроводжуватись обструкцією бронхів різного ступеню.
Найчастіше бронхіальною астмою хворіють діти та молодь. Станом на 2017 рік, за даними Центру медичної статистики МОЗ України, хворих на бронхіальну астму 212 883 пацієнти, з них 37 427 діти.
Основні ознаки астми: напади ядухи, важкість дихання, поява хрипів, кашлю, який викликає набряк слизової оболонки дихальних шляхів.
Діти з бронхіальною астмою часто страждають на харчову алергію, екзему та алергічний риніт.
Причини
Досі точно не відомі причини появи цієї хвороби, проте, лікарі виділяють фактори ризику розвитку астми:
- спадкова схильність;
- алергічні захворювання у ранньому дитинстві;
- екологія;
- часті хвороби дихальної системи;
- куріння під час вагітності;
- зайва вага у дитини.
У деяких людей астму можуть викликати лікарські препарати: аспірин й інші нестероїдні протизапальні засоби та бета-блокатори.
Розвиток астми також пов’язують із різними хворобами, на які хворіла дитина. До прикладу, кашлюк. Це заразне захворювання дихальної системи викликане бактерією. Тому дуже важливо запобігти цій хворобі. Це можна зробити завдяки вакцинації. Відповідно до національного календаря щеплень, вакцинувати дітей для профілактики кашлюку необхідно у віці 2, 4, 6 і 18 місяців (чотири щеплення).
Тригери нападів
Головними тригерами нападів є речовини, які людина вдихає: алергени, що можуть знаходитися у приміщенні (пилові кліщі, забруднене повітря, лупа домашніх тварин); алергени поза домом (наприклад, пилок рослин); тютюновий дим та випари хімічних речовин. Деякі причини, які провокують напади, можуть бути спільними для всіх пацієнтів із астмою, інші — індивідуальні особливості перебігу хвороби у людини.
Також є інші фактори, які можуть провокувати напади. Наприклад, емоційне збудження, гнів або страх. Також напади можуть спровокувати фізичні вправи.
Лікування
Астму не можна вилікувати, проте, якщо дотримуватися рекомендацій лікарів і тримати її під контролем, то якість життя пацієнта не постраждає. До того ж, легкі форми астми у дітей з віком можуть зникнути.
Для якісного лікування дитини з підозрою на бронхіальну потрібно:
- При проявах симптомів бронхіальної астми або частих хворобах дихальної системи звернутися до лікаря. Тільки лікар може поставити діагноз та призначити лікування.
- Налагодити зв’язок із лікарем і встановити партнерські взаємовідносини.
- Отримати від лікаря всі необхідні рекомендації в рамках, так званої, “астма-школи”. Це просвітницька робота лікарів для батьків разом із маленькими пацієнтами щодо бронхіальної астми.
- Дотримуватися чистоти у помешканні.
- Усунути засоби, які можуть бути факторами ризику для захворювання.
За даними НСЗУ в 2019 році виписано 298 525 електронних рецептів на ліки проти бронхіальної астми. Це 3% від усіх виписаних рецептів за останній рік.
За цим посиланням https://bit.ly/35b7xm3 можна знайти аптеки в яких відпускають препарати для лікування бронхіальної астми за державною програмою “Доступні ліки”.
Источник
Бронхиальная астма у детей – это хроническое аллергическое заболевание дыхательных путей, сопровождающееся воспалением и изменением реактивности бронхов, а также возникающей на этом фоне бронхиальной обструкцией. Бронхиальная астма у детей протекает с явлениями экспираторной одышки, свистящими хрипами, приступообразным кашлем, эпизодами удушья. Диагноз бронхиальной астмы у детей устанавливается с учетом аллергологического анамнеза; проведения спирометрии, пикфлоуметрии, рентгенографии органов грудной клетки, кожных аллергопроб; определения IgE, газового состава крови, исследования мокроты. Лечение бронхиальной астмы у детей предполагает элиминацию аллергенов, использование аэрозольных бронхолитиков и противовоспалительных препаратов, антигистаминных средств, проведение специфической иммунотерапии.
Общие сведения
Бронхиальная астма у детей – хронический аллергический (инфекционно-аллергический) воспалительный процесс в бронхах, приводящий к обратимому нарушению бронхиальной проходимости. Бронхиальная астма встречается у детей разных географических регионов в 5-10% случаев. Бронхиальная астма у детей чаще развивается в дошкольном возрасте (80%); нередко первые приступы возникают уже на первом году жизни. Изучение особенностей возникновения, течения, диагностики и лечения бронхиальной астмы у детей требует междисциплинарного взаимодействия педиатрии, детской пульмонологии и аллергологии-иммунологии.
Бронхиальная астма у детей
Причины
Бронхиальная астма у ребенка возникает при участии генетической предрасположенности и факторов окружающей среды. У большинства детей с бронхиальной астмой имеется отягощенная наследственность по аллергическим заболеваниям — поллинозу, атопическому дерматиту, пищевой аллергии и др.
Сенсибилизирующими факторами окружающей среды могут выступать ингаляционные и пищевые аллергены, бактериальные и вирусные инфекции, химические и лекарственные вещества. Ингаляционными аллергенами, провоцирующими бронхиальную астму у детей, чаще выступают домашняя и книжная пыль, шерсть животных, продукты жизнедеятельности домашних клещей, плесневые грибки, сухой корм для животных или рыб, пыльца цветущих деревьев и трав.
Пищевая аллергия служит причиной бронхиальной астмы у детей в 4-6% случаев. Чаще всего этому способствует ранний перевод на искусственное вскармливание, непереносимость животного белка, продуктов растительного происхождения, искусственных красителей и др. Пищевая аллергия у детей часто развивается на фоне заболеваний ЖКТ: гастрита, энтероколита, панкреатита, дисбактериоза кишечника.
Триггерами бронхиальной астмы у детей могут являться вирусы – возбудители гриппа, парагриппа, ОРВИ, а также бактериальная инфекция (стрептококк, стафилококк, пневмококк, клебсиелла, нейссерия), хламидии, микоплазмы и другие микроорганизмы, колонизирующие слизистую бронхов. У некоторых детей с бронхиальной астмой сенсибилизация может вызываться промышленными аллергенами, приемом лекарственных средств (антибиотиков, сульфаниламидов, витаминов и др.).
Факторами обострения бронхиальной астмы у детей, провоцирующими развитие бронхоспазма, могут выступать инфекции, холодный воздух, метеочувствительность, табачный дым, физические нагрузки, эмоциональный стресс.
Патогенез
В патогенезе бронхиальной астмы у детей выделяют: иммунологическую, иммунохимическую, патофизиологическую и условно-рефлекторную фазы. В иммунологической стадии под влиянием аллергена продуцируются антитела класса IgE, которые фиксируются на клетках-мишенях (главным образом, тучных клетках слизистой бронхов). В иммунохимическую стадию повторный контакт с аллергеном сопровождается его связыванием с IgE на поверхности клеток-мишеней. Этот процесс протекает с дегрануляцией тучных клеток, активацией эозинофилов и выделением медиаторов, обладающих вазоактивным и бронхоспастическим эффектом. В патофизиологическую стадию бронхиальной астмы у детей под влиянием медиаторов возникает отек слизистой оболочки бронхов, бронхоспазм, воспаление и гиперсекреция слизи. В дальнейшем приступы бронхиальной астмы у детей возникают по условно-рефлекторному механизму.
Симптомы
Течение бронхиальной астмы у детей имеет циклический характер, в котором выделяют периоды предвестников, приступов удушья, послеприступный и межприступный периоды. Во время периода предвестников у детей с бронхиальной астмой может отмечаться беспокойство, нарушение сна, головная боль, зуд кожи и глаз, заложенность носа, сухой кашель. Продолжительность периода предвестников – от нескольких минут до нескольких суток.
Собственно приступ удушья сопровождается ощущением сдавления в груди и нехватки воздуха, одышкой экспираторного типа. Дыхание становится свистящим, с участием вспомогательной мускулатуры; на расстоянии слышны хрипы. Во время приступа бронхиальной астмы ребенок испуган, принимает положение ортопноэ, не может разговаривать, ловит воздух ртом. Кожа лица становится бледной с выраженным цианозом носогубного треугольника и ушных раковин, покрывается холодным потом. Во время приступа бронхиальной астмы у детей отмечается малопродуктивный кашель с трудноотделяемой густой, вязкой мокротой.
При аускультации определяется жесткое или ослабленное дыхание с большим количеством сухих свистящих хрипов; при перкуссии — коробочный звук. Со стороны сердечно-сосудистой системы выявляется тахикардия, повышение АД, приглушение сердечных тонов. При длительности приступа бронхиальной астмы от 6 часов и более, говорят о развитии у детей астматического статуса.
Приступ бронхиальной астмы у детей завершается отхождением густой мокроты, что приводит к облегчению дыхания. Сразу после приступа ребенок ощущает сонливость, общую слабость; он заторможен и вял. Тахикардия сменяется брадикардией, повышенное АД – артериальной гипотонией.
Во время межприступных периодов дети с бронхиальной астмой могут чувствовать себя практически нормально. По тяжести клинического течения различают 3 степени бронхиальной астмы у детей (на основании частоты приступов и показателей ФВД). При легкой степени бронхиальной астмы у детей приступы удушья редкие (реже 1 раза в месяц) и быстро купируются. В межприступные периоды общее самочувствие не нарушено, показатели спирометрии соответствуют возрастной норме.
Среднетяжелая степень бронхиальной астмы у детей протекает с частотой обострений 3-4 раза в месяц; скоростные показатели спирометрии составляют 80-60% от нормы. При тяжелой степени бронхиальной астмы приступы удушья у детей возникают 3-4 раза в месяц; показатели ФВД составляют менее 60% от возрастной нормы.
Диагностика
При постановке диагноза бронхиальной астмы у детей учитывают данные семейного и аллергологического анамнеза, физикального, инструментального и лабораторного обследования. Диагностика бронхиальной астмы у детей требует участия различных специалистов: педиатра, детского пульмонолога, детского аллерголога-иммунолога.
В комплекс инструментального обследования входит проведение спирометрии (детям старше 5 лет), тестов с бронхолитиками и физической нагрузкой (велоэргометрией), пикфлоуметрии, рентгенографии легких и органов грудной клетки.
Лабораторные исследования при подозрении на бронхиальную астму у детей включают клинический анализ крови и мочи, общий анализ мокроты, определение общего и специфических IgE, исследование газового состава крови. Важным звеном диагностики бронхиальной астмы у детей служит постановка кожных аллергических проб.
В процессе диагностики требуется исключение других заболеваний у детей, протекающих с бронхообструкцией: инородных тел бронхов, трахео- и бронхомаляции, муковисцидоза, облитерирующего бронхиолита, обструктивного бронхита, бронхогенных кист и др.
Лечение бронхиальной астмы у детей
К основным направлениям лечения бронхиальной астмы у детей относятся: выявление и элиминация аллергенов, рациональная медикаментозная терапия, направленная на снижение количества обострений и купирование приступов удушья, немедикаментозная восстановительная терапия.
При выявлении бронхиальной астмы у детей, прежде всего, необходимо исключить контакт с факторами, провоцирующими обострение заболевания. С этой целью может рекомендоваться гипоаллергенная диета, организация гипоаллергенного быта, отмена лекарственных препаратов, расставание с домашними питомцами, смена места жительства и др. Показан длительный профилактический прием антигистаминных средств. При невозможности избавиться от потенциальных аллергенов проводится специфическая иммунотерапия, предполагающая гипосенсибилизацию организма путем введении (сублингвального, перорального или парентерального) постепенно возрастающих доз причинно значимого аллергена.
Основу лекарственной терапии бронхиальной астмы у детей составляют ингаляции стабилизаторов мембран тучных клеток (недокромила, кромоглициевой кислоты), глюкокортикоидов (беклометазона, флутиказона, флунизолида, будезонида и др.), бронхолитиков (сальбутамола, фенотерола), комбинированных препаратов. Подбор схемы лечения, сочетания препаратов и дозировки осуществляет врач. Показателем эффективности терапии бронхиальной астмы у детей служит длительная ремиссия и отсутствие прогрессирования заболевания.
При развитии приступа бронхиальной астмы у детей проводятся повторные ингаляции бронхолитиков, кислородотерапия, небулайзерная терапия, парентеральное введение глюкокортикоидов.
В межприступный период детям с бронхиальной астмой назначаются курсы физиотерапии (аэроионотерапии, индуктотермии, ДМВ-терапии, магнитотерапии, электрофореза, ультрафонофореза), водолечения, массажа грудной клетки, точечного массажа, дыхательной гимнастики, спелеотерапии и др. Гомеопатическая терапия в ряде случаев позволяет предупредить рецидивы заболевания и снизить дозу гормональных препаратов. Подбор и назначение препаратов осуществляется детским гомеопатом.
Прогноз и профилактика
Проявления бронхиальной астмы у детей могут уменьшиться, исчезнуть или усилиться после полового созревания. У 60-80% детей бронхиальная астма остается на всю жизнь. Тяжелое течение бронхиальной астмы у детей приводит к гормональной зависимости и инвалидизации. На течение и прогноз бронхиальной астмы влияют сроки начала и систематичность лечения.
Профилактика бронхиальной астмы у детей включает своевременное выявление и исключение причинно значимых аллергенов, специфическую и неспецифическую иммунопрофилактику, лечение аллергозов. Необходимо обучение родителей и детей методам регулярного контроля состояния бронхиальной проходимости при помощи пикфлоуметрии.
Источник
