Гостра серцева недостатність серцева астма

Серцева астма – напади задишки і ядухи, що виникають через застій крові в легеневих венах при порушенні роботи лівих відділів серця.

Напади серцевої астми з’являються після стресів, фізичного навантаження або в нічний час, коли посилюється приплив крові до легень. Під час нападу виникає утруднення на вдиху, задуха, напади сухого кашлю, панічний страх смерті. Напади тривають від декількох хвилин до декількох годин. У складних випадках розвивається набряк легенів, який може призвести до летального результату. Тому при появі перших симптомів серцевої астми необхідно викликати бригаду швидкої допомоги.

За різними даними симптоми серцевої астми випробували на собі від 1 до 5% населення Землі. Чоловіки і жінки страждають від її проявів в рівній мірі. Середній вік хворих – старше 60-ти років.

Серцева астма не самостійна хвороба, а ускладнення, що виникає на фоні інших захворювань: пороки серця, інфаркт, пневмонія, захворювання нирок, а також при значному підвищенні артеріального тиску.

Анатомія серця і кровообіг в легенях

Серце – порожнистий м’язовий орган. Він приймає кров, що поступає в нього по венах і, скорочуючись, відправляє її в артерії. Таким чином, серце працює як насос і забезпечує кровообіг в організмі.
Серце розташоване в грудній клітці за грудиною, між правою і лівою легенями. Розміром воно приблизно з кулак, а важить 250-350 р

Стінки серця складаються з трьох шарів:

• Ендокард – внутрішній шар. Він утворений з ендотелію, особливої, гладкою сполучної тканини, яка запобігає прикріпленню тромбів до стінок серця.
• Міокард – середній шар. М’язовий шар, який забезпечує скорочення серця. Завдяки особливій будові м’язових клітин (кардіоміоцитів) серце працює без зупинки. У передсердях м’язова оболонка двошарова, а в шлуночках тришарова, так як їм потрібно скорочуватися сильніше, щоб проштовхнути кров в артерії.
• Епікард – зовнішній шар. Зовнішня оболонка зі сполучної тканини, яка захищає серце і не дає йому надмірно розширюватися.

Серце розділене перегородкою на дві половини. Кожна з яких складається з передсердя і шлуночка. Спочатку одночасно скорочуються передсердя, проштовхуючи кров у шлуночки. Скорочення шлуночків відбувається через деякий час. Вони відправляють порцію крові в артерії.

Права половина серця називається венозною. У праве передсердя надходить кров від усіх органів. Вміст кисню в ній низький. Після скорочення передсердя, порція крові потрапляє в шлуночок. З правого шлуночка кров надходить в артерію, названу легеневим стовбуром. Ця судина несе кров в легені, де відбувається збагачення її киснем. Між правим передсердям і правим шлуночком знаходиться тристулковий клапан. Він забезпечує рух крові в одному напрямку.

Ліва половина серця – артеріальна. У ліве передсердя надходить кров з легеневих вен. Вона потрапляє в лівий шлуночок, а звідти в саму велику артерію – аорту. Далі, збагачена киснем кров розноситься по організму, забезпечуючи дихання всіх органів. У лівій половині між передсердям і шлуночком знаходиться двухстулковий або мітральний клапан, який не допускає зворотного закидання крові з нижніх відділів серця.

Легені – головний орган дихальної системи. Вони забезпечують газообмін між атмосферним повітрям і кров’ю.

Крім цього легені виконують ще ряд функцій:

• Терморегуляція. При диханні відбувається охолодження організму за рахунок виділення пари.
• Охороняють серце від ударів.
• Бронхіальний секрет містить імуноглобулін-А, а також муцин, лізоцим, лактоферин для захисту від інфекцій. Миготливий епітелій бронхів виводить назовні частинки пилу і бактерії.
• Забезпечують повітряний потік для створення голосу.

Будова легенів

Атмосферне повітря через верхні дихальні шляхи потрапляє в бронхи. Бронхи діляться на гілки, кожна з яких утворює більш дрібні бронхи (3-5 порядку). Вони в свою чергу розгалужуються на тонкі трубочки-бронхіоли, діаметром 1-2 мм. Кожна бронхіола поставляє повітря в невеликий сегмент легені – ацинус. У ацинусi бронхіола розгалужується і утворює альвеолярні ходи. Кожен з них закінчується двома альвеолярними мішечками, на стінках яких розташовуються альвеоли. Це тонкостінні бульбашки, в яких під шаром епітелію знаходяться кровоносні капіляри. Через їх тонку мембрану відбувається обмін газами і виділення пари.

Іннервація легень здійснюється блукаючими і симпатичними нервами. Центри, що регулюють дихання, знаходяться в дихальному центрі, розташованому в довгастому мозку. Він викликає скорочення м’язів, що забезпечують дихання. У середньому це відбувається 15 разів на хвилину.

Особливості кровообігу легенів (мале коло кровообігу).

Кожну хвилину через легені проходить 5-6 л крові. По легеневому стовбуру (найбільшої артерії малого кола) вона надходить з правого шлуночка в легеневі артерії. Кров проходить через капіляри, обплутуючи альвеоли. Тут відбувається газообмін: через тонку мембрану вуглекислий газ просочується в легені, а кисень надходить у кров.

Після цього кров збирається в легеневі вени і надходить у ліве передсердя. Саме ліва половина серця відповідає за відтік крові з легень.

Механізм набряку легеневої тканини.

Правий шлуночок закачує кров в судини малого кола кровообігу. Якщо при цьому лівий шлуночок скорочується недостатньо ефективно (лівошлуночкова недостатність), то кров застоюється в легеневих судинах. Тиск в артеріях і венах підвищується, збільшується проникність судинної стінки. Це призводить до виходу плазми (рідкої складової крові) в тканину легенів. Рідина просочує простор навколо судин і бронхів, викликає набряк слизової бронхіол і звуження їх просвіту, здавлює альвеоли. При цьому порушується газообмін, і організм відчуває дефіцит кисню.

Причини серцевої астми

Серцева астма може бути викликана захворюваннями серця і несерцевими патологіями.

Хвороби серця

• гостра і хронічна серцева недостатність (лівошлуночкова недостатність)
• ішемічна хвороба серця
• інфаркт міокарда
• гострий міокардит
• атеросклеротичний кардіосклероз
• хронічна аневризма серця
• пороки серця – мітральний стеноз, аортальна недостатність

Захворювання серця порушують його скоротливу здатність. Лівий шлуночок не забезпечує відтік крові, і вона застоюється в судинах легенів.

Порушення відтоку крові з легень

• пухлини серця
• крупний внутрішньосерцевий тромб

Пухлини і тромби є механічною перешкодою для відтоку крові з легень.

Підвищення артеріального тиску

• гіпертонічна хвороба

Підвищений тиск стає причиною переповнення судин.

Порушення мозкового кровообігу

• інфаркт мозку – ішемічний інсульт
• внутрішньочерепний крововилив – геморагічний інсульт

При ушкодженнях мозку порушується контроль дихального центру над роботою легенів.

Інфекційні захворювання

• пневмонія
• гострий гломерулонефрит

Хвороби призводять до затримки води в організмі, підвищенню проникності судин і набряків. При пневмонії виникає запальний набряк і порушується функція легенів. Ці фактори можуть викликати напад серцевої астми.

Чинники, що підвищують ризик розвитку серцевої астми

• перевтома
• сильне нервове напруження
• рясне пиття і їжа на ніч
• прийом алкоголю
• затримка рідини у вагітних жінок
• лежаче положення
• внутрішньовенне введення великої кількості рідини

У цих ситуаціях збільшується приплив крові до легень, що може призвести до переповнення легеневих судин.

Види серцевої астми

Серцева астма є варіантом гострої серцевої недостатності. Напад виникає при лівошлуночковій серцевій недостатності. Протягом захворювання виділяють кілька стадій.

• Стадія провісників нападу серцевої астми. Протягом 2-3 днів перед нападом відчувається задишка, відчуття нестачі повітря, легке покашлювання. Хворий відчуває себе нормально, однак стан погіршується під час активних дій: при ходьбі, підйомі по сходах.
• Напад серцевої астми. Різко виникає гостра нестача повітря, серцебиття прискорюється, тиск піднімається, пацієнт відчуває почуття паніки. Він приймає вимушене положення (сидячи, стоячи). У такій позі легше зробити вдих.
• Набряк легенів. Є ускладненням серцевої астми. Альвеоли легенів заповнюються рідиною, і дихати стає неможливо. Цей стан небезпечний для життя, тому потрібно терміново викликати швидку допомогу.

Симптоми серцевої астми

• Задишка. Труднощі на вдиху, тривалий видих. Просвіт бронхіол звужений. Це не дозволяє набрати в легені необхідну кількість повітря. Хворий дихає ротом і насилу говорить. Людина змушена прийняти сидяче положення, так як лежачи задишка посилюється.
• Болісний задушливий кашель – це рефлекторна реакція організму на набряк слизової оболонки бронхів. На початковому етапі кашель сухий. Потім відділяється невелика кількість прозорого мокротиння, що не приносить полегшення. Пізніше кількість мокротиння може збільшитися. Вона стає пінистою і набуває блідо-рожевий відтінок через домішки крові. Можливо виділення піни з рота і носа.
• Блідість шкіри пов’язана зі спазмом поверхневих судин.
• Синюватий (ціанотичний) відтінок шкіри навколо губ і на фалангах пальців з’являється в результаті дефіциту кисню і високої концентрації в крові відновленого гемоглобіну.
• Збудження, страх смерті – ознаки кисневого голодування мозку.
• Рясний холодний піт – його появу пов’язують з накопиченням в крові вуглекислоти при порушенні газообміну в легенях.
• Набухання шийних вен обумовлено застоєм крові у венах верхньої частини тіла при недостатній роботі серця. Лівий шлуночок не може «проштовхнути» кров в легеневу артерію і додатковий об’єм крові переповнює вени грудної клітини та шиї.

У більшості випадків напад розвивається вночі. Хворий прокидається від гострої нестачі повітря, що супроводжується приступом паніки.

Діагностика серцевої астми

Діагностика серцевої астми непросте завдання навіть для досвідченого лікаря. Необхідно відрізнити серцеву астму від інших захворювань, що мають схожі симптоми: бронхіальної астми, стенозу (звуження) гортані, істеричного припадку.

При огляді лікар виявляє наступні ознаки серцевої астми:

• Блідість шкіри.
• Синюватий відтінок губ, носогубного трикутника, нігтьових фаланг пальців.
• Під час вдиху працює додаткова мускулатура. Напружуються міжреберні м’язи, згладжуються надключичні ямки.
• Під час нападу артеріальний тиск підвищений, що є результатом стресу. При тривалому приступі тиск може значно знизитися у зв’язку з недостатнім скороченням серця.
• «Коробковий» відтінок при простукуванні грудної клітки над легенями.

Прослуховування

• Вологі хрипи, особливо в нижній частині легень, де більше застій крові. Якщо розвинувся набряк легенів, то з’являються хрипи по всій поверхні легенів, які чути навіть на відстані – клокочущий подих.
• Серцеві тони (звук роботи клапанів серця і аорти) прослуховуються глухо через хрипи. З’являються додаткові тони, що не прослуховуються у здорової людини. Це звуки вібрації стінок шлуночків під час їх наповнення.
• Прискорене серцебиття – тахікардія 120-150 ударів на хвилину.

Для постановки діагнозу лікареві знадобляться результати інструментальних методів обстеження, що підтверджують серцеву астму.

ЕКГ

• Зниження інтервалу ST говорить про недостатність коронарного кровообігу, поганому харчуванні серця і перевантаженні лівого шлуночка.
• Плоский або негативний зубець Т, говорить про те, що м’язова стінка шлуночків серця працює слабо.
• Зменшення амплітуди зубців – вказує на недостатню роботу серцевого м’яза.
• Порушення серцевого ритму – аритмія.
• Збільшення порожнини лівого шлуночка – свідчить про значне переповнення малого кола кровообігу.

Ехокардіографія (УЗІ серця)

• Серцева недостатність – зниження скорочувальної здатності серця.
• Витончення або потовщення стінок лівої половини серця.
• Ознаки вад серця – дефекти клапанів.

Ультразвукове дуплексне сканування (допплер серця)

• Підвищений тиск крові в малому колі кровообігу.
• Зниження обсягу крові, що викидається лівим шлуночком при скороченні.
• Збільшення тиску в лівому шлуночку і лівому передсерді.

Рентгенографія в 3-х проекціях

• Збільшення поперечного розміру серця за рахунок збільшення лівого шлуночка.
• Застійні явища в легенях.

Лікування серцевої астми

Лікування серцевої астми починають при появі перших симптомів нападу. Заходи спрямовані на зняття нервового напруження, полегшення роботи серця, усунення збудження дихального центру, запобігання набряку легенів.

Долікарська допомога при серцевій астмі:

• Зручно посадити хворого. Ноги при цьому повинні бути спущені з ліжка, так як в лежачому положенні збільшується приплив крові до легень.
• Гаряча ножна ванна забезпечить приплив крові до ніг і зменшить переповнення легеневих судин.
• Накласти джгут на нижні кінцівки на 15 см нижче пахової складки. Його накладають поверх одягу на 20-30 хвилин. Таким чином, значний обсяг крові затримується в кінцівках. Це дозволяє зменшити кількість циркулюючої крові і розвантажити мале коло кровообігу.

Лікування серцевої астми медикаментами

Нітрогліцерин 2 таблетки під язик з повторами через 10 хвилин.
Коринфар 1 таблетка. Ковтати, не розжовуючи, запиваючи достатньою кількістю води.
Омнопон (пантопон) Призначають по 0,01-0,02 г всередину або під шкіру.
Розчину морфіну гідрохлориду Внутрішньовенно 1 мл 1% розчину.
Дроперидол (показаний при пригніченні дихання, бронхоспазмі, набряку мозку) Вводять 2,5-5 мг внутрішньом’язово в поєднанні з 0,05-0,1 мг фентанілу.
Пипольфен. Володіє заспокійливою і знеболюючою дією. 1-2 мл розчину внутрішньом’язово.

Чи потрібна госпіталізація для лікування серцевої астми?

У більшості випадків бригада швидкої допомоги, після надання невідкладних заходів госпiталiзує хворого в кардіологічне відділення лікарні. Це необхідно для лікування основної патології, що викликала напад серцевої астми.

Показання до госпіталізації:

• перший напад серцевої астми
• підозра на інфаркт міокарда та інші гострі стани
• значні зміни на ЕКГ
• наростання набряку і задишки, незважаючи на проведені заходи

Харчування і режим дня при серцевій астмі

Режим дня хворого спрямований на профілактику повторних нападів серцевої астми.

• Дотримання режиму роботи і відпочинку. Нічний сон не менше 8-ми годин. Бажано спати на високій подушці.
• Помірні фізичні навантаження сприяють поліпшенню кровообігу, а також нормалізації роботи дихального центру. Рекомендована ходьба, велотренажер, плавання в середньому темпі, дихальна гімнастика щодня. Змагальні види спорту необхідно виключити.
• Щоденні прогулянки на свіжому повітрі поліпшують роботу серця і легенів.
• Уникати нервової та фізичної перевтоми, стресів.
• Уникати переохолоджень, так як простудні захворювання можуть викликати розвиток серцевої астми.
• Відмовитися від куріння і зловживання алкоголем.
• Регулярно контролювати рівень артеріального тиску.

Рекомендації з харчування

• Харчування має бути повноцінним і забезпечувати потреби організму за білками, жирами та вуглеводами.
• Основою раціону повинні стати легкозасвоювані страви, які не затримуються в шлунку:
  -супи
  -вироби з відвареного рубленого м’яса і риби
  -тушковані і приготовані на пару страви з овочів
  -рідкі та напіврідкі каші з круп
  -нежирні молочні продукти
• Обмежити споживання солі – не більше 8 г на добу. Сіль сприяє затримці рідини в організмі, збільшення обсягу циркулюючої крові і розвитку набряків.
• Дотримуватися питного режиму. Не бажано споживати більше 1,5 літрів рідини на день, включаючи перші страви. Додатковий обсяг рідини може викликати застій крові в судинах легенів.
• Уникати переїдання. Зайва вага підвищує ризик розвитку серцевих хвороб.
• Останній прийом їжі рекомендований за 2-3 години до сну.

19.12.2015ufmm