Які функції кори стебла

Пригадайте 3 яких частин складається пагін? Як пагони ростуть у довжину? Яка будова та функції тканин рослини?

Які функції стебла? Які бувають різновиди стебел? Як ви пригадуєте, стебло — осьовий орган рослини, який з’єднує між собою корінь, бруньки й листки. Основною функцією стебла є транспортування речовин по рослині, тобто провідна. Стебло виконує також опорну функцію, тому механічні тканини рослин охоплюють значну його частину. Крім того, воно забезпечує збільшення поверхні рослини завдяки галуженню, утворенню і найвигіднішому розташуванню у просторі листків і квіток. Якщо стебло зелене, то у його клітинах відбувається фотосинтез.
За напрямком росту та розміщенням у просторі стебла бувають пря-мостійні, виткі, повзучі, чіпкі (мал. 55). Повзучі стебла з довгими міжвузлями називають вусами.
Поверхня стебла може бути різною: гладенькою і шорсткою, голою і вкритою волосоподібними чи твердими виростами, колючками, шипами (як-от у малини, ожини, шипшини).
На поперечному зрізі стебло зазвичай має більш-менш круглясту форму (береза, тополя, липа), хоча буває також тригранним (осока), чотиригранним (м’ята), ребристим (валеріана), сплощеним (кактус опунція) тощо.

Мал. 55. Різноманітність стебел: 1 — прямостійне; 2 — витке

Розрізняють стебла трав’янисті і дерев’янисті. У трав’янистих рослин стебла зазвичай не дерев’яніють. Молоді стебла дерев’янистих рослин спочатку також трав’янисті, зелені, здатні до фотосинтезу. Згодом оболонки клітин стебла у них просочуються жироподібними речовинами, які надають їм міцності. Тобто вони дерев’яніють. У трав’янистих рослин це можливо лише для багаторічних видів. Залежно від середовища, в якому розвиваються стебла, їх можна поділити на надземні, підземні й водяні.
Що таке галуження стебла? Утворення на головному стеблі з вегетативних бруньок бічних пагонів називають галуженням. У дерев головне стебло — стовбур — росте впродовж усього життя. Унаслідок його галуження формується крона, тобто сукупність усіх надземних пагонів дерева, що відходять від стовбура (мал. 56). У кущів стебло починає галузитися біля самої поверхні ґрунту, утворюючи кілька бічних пагонів (у карагани, шипшини, смородини, аґрусу). У жита, пшениці бічні пагони виростають з найнижчих бруньок стебла чи навіть з підземних пагонів. Таке галуження називають кущінням (мал. 56). Чим краще кущаться злакові рослини, тим більше утворюється бічних пагонів з колосками, а отже, ліпшим буде врожай.
Отже, галуження визначає зовнішній вигляд рослини та забезпечує утворення крони. Воно дає змогу створити значну листкову поверхню для фотосинтезу.

Мал. 56. Типи галуження стебла

Кожному виду рослин притаманна своя форма крони (мал. 57). У яблуні чи дуба вона куляста, у берези — овальна, у тополі — пірамідальна, у ялини — конусоподібна. Проте формування крони залежить не
тільки від способу галуження, а й від впливу зовнішніх чинників. Наприклад, крона густіша завжди з того боку, де кращі умови освітлення. На берегах морів часто переважають певні напрямки вітрів між суходолом та морем. Тому крони дерев там витягнуті в цьому напрямку, бо вітер постійно обламує гілки, що ростуть упоперек його руху.

Мал. 57. Конусоподібна і куляста форми крони

Знаючи закони галуження, людина штучно формує крони плодових та декоративних деревних рослин для досягнення найвищих урожаїв плодів чи задоволення своїх естетичних потреб (мал. 58). Ви, мабуть, звертали увагу на те, наскільки різноманітною може бути крона дерев та кущів у парках. Цю різноманітність людина створює завдяки зрізанню верхівкових бруньок, цим самим припиняючи ріст пагона у довжину і стимулюючи ріст бічних пагонів (мал. 59). Наприклад, таким чином можна виростити невисоке плодове дерево із щільною кроною, що полегшує збирання плодів.

Терміни і поняття, які потрібно засвоїти
крона, галуженняПідсумки
Стебло — вісь пагона. Існують різні типи стебел за напрямком росту та розміщенням у просторі, розмірами міжвузлів, формою, характером поверхні тощо. За будовою розрізняють стебла трав’янисті й дерев’янисті. Лише деякі рослини складаються з одного пагона; більшість галузиться, що забезпечує формування крони.

Мал. 58. Красиві рослини дарують людині естетичну насолоду

Мал. 59. Дослід з видалення верхівкової брунькиЗапитання для контролю
1. Які функції виконує стебло?
2. Які бувають стебла за напрямком росту та розміщенням у просторі?
3. Які рослини називають трав’янистими та дерев’янистими? Наведіть приклади.
4. Що таке дерева та кущі?
5. Що таке галуження пагонів? Яке його значення у житті рослин?
6. Що таке крона?
7. Як людина може впливати на формування крони?Поміркуйте
Чому в природі у рослин одного виду крони можуть бути різної форми?

Внутрішня будова стебла

Пригадайте Які типи тканин відомі у рослин? Яка їхня будова? Які функції виконує стебло? Яка внутрішня будова кореня?

Розглянемо внутрішню будову стебла на прикладі поперечного і поздовжнього зрізів трирічного пагона деревної рослини (мал. 60, 61). Ви, мабуть, неодноразово бачили зрізаний стовбур дерева і помічали, що він має неоднорідні ділянки. Ці ділянки стебла складаються з різних тканин. У стеблі деревної рослини розрізняють такі послідовні шари: кору, камбій, деревину та серцевину (мал. 60).
Що таке кора?Кора — зовнішня частина стебла. Це сукупність різних тканин, розташованих іззовні від деревини. На поперечному розрізі добре помітно, що стебло зовні вкрите корком. Як ви пам’ятаєте, він складається з багатьох шарів відмерлих клітин. Корок захищає рослину від надмірного випаровування води та механічних ушкоджень.
На поверхні кори помітні невеличкі горбки — сочевички, заповнені всередині пухко розташованими клітинами. їхні розміри варіюють від часток міліметра до 1 см. Свою назву сочевички отримали тому, що зовні вони нагадують зернятка бобової рослини — сочевиці. Сочевички слугують для здійснення газообміну та випаровування води.
Під корком розташовані клітини основної тканини. Внутрішню частину кори називають лубом. Луб — сукупність різних типів тканин: провідної (ситоподібні трубки), механічної (луб’яні волокна) та основної. По лубу здійснюється низхідний потік органічних речовин. У разі ушкодження ситоподібних трубок лубу коренева система не отримує органічних речовин від надземної частини і рослина може загинути. Луб’яні волокна надають стеблу міцності та підвищують його опір до зламування.
Які функції камбію? Між корою та деревиною по всій довжині стебла розташований шар клітин бічної твірної тканини — камбію (мал. 60, 61). На поперечному зрізі стебла камбій має вигляд вузького кільця. Унаслідок поділу клітин камбію з його внутрішнього боку формується деревина, а із зовнішнього — луб. Так стебло потовщується.
Яка будова деревини? Деревина — це сукупність тканин (провідної, основної та механічної), розташованих між камбієм і серцевиною (мал. 60). Провідна тканина складається із судин. Як ви пам’ятаєте,
здерев’янілі клітини судин розташовані одна над одною, а їхні порожнини сполучаються крізь отвори, які утворюються внаслідок часткового або повного руйнування поперечних перегородок. Судинами розчини поживних речовин рухаються від кореня до надземної частини рослин (висхідний потік).

Мал. 60. Внутрішня будова стебла (поперечний зріз)

Відмерлі, видовжені клітини механічної тканини утворюють деревні волокна. Вони здійснюють опорну функцію. Таку саму функцію
може виконувати й частина судин, порожнини яких заповнені жироподібними сполуками. Внаслідок цього вони втрачають провідну функцію, але виконують опорну.
Є в деревині й живі клітини основної тканини, в яких накопичуються різні речовини (крохмаль, олії, смоли).
Що таке серцевина? Центральна частина стебла не містить провідних та механічних тканин, її називають серцевиною. Вона складається з великих тонкостінних, пухко розташованих клітин основної тканини. У цих клітинах запасаються поживні речовини (крохмаль, жири тощо).

Мал. 61. Частина поздовжнього зрізу стебла

Від серцевини починаються ряди клітин основної тканини, які у вигляді променів перетинають шар деревини і сягають кори. Тому їх називають серцевинними променями. Вони забезпечують переміщення різних сполук у радіальному напрямку між різними шарами стебла. Шари клітин серцевинних променів сягають кореня.
Що таке річні кільця? Погляньте на поперечний зріз через стовбур дерева. У ділянці деревини ви побачите світлі і темні концентричні кільця (мал. 62). їх називають річними, оскільки щорічно з’являється одне таке кільце, що включає світлу та темну ділянки. Поява річних кілець зумовлена сезонною активністю камбію. Навесні клітини камбію активно поділяються й утворюють клітини деревини великих розмірів з тонкими стінками, зокрема судини великого діаметра. На поперечному розрізі вони мають вигляд світлої частини річного кільця. Влітку камбій формує значно дрібніші товстостінні судини та клітини механічної тканини. Так виникає темна частина кільця. А взимку клітини камбію взагалі не поділяються. Наступної весни діяльність камбію відновлюється і починає формуватись нове річне кільце.

Мал. 62. Річні кільця

Підрахувавши кількість річних кілець стовбура, можна визначити вік рослини. Вони можуть також розповісти про умови її життя; так, окремі кільця можуть бути різні завширшки, адже більший приріст відбувається у роки, коли погодні умови сприятливіші. Однак слід пам’ятати, що в старих дерев активність камбію знижується, а отже, приріст незначний. Тому їхні річні кільця із часом вужчають. Навіть окреме річне кільце може мати в різних частинах неоднакову товщину. У поодиноких дерев річні кільця зазвичай товстіші з південного боку, де освітленість краща.

Терміни і поняття, які потрібно засвоїти
кора,луб, деревинаПідсумки
Стебло деревної рослини зовні вкрите корою, яка складається з клітин покривної, провідної, механічної та основної тканин. Внутрішню частину кори називають лубом. Під лубом розташований камбій. Усередину від камбію розташована деревина, яка складається із провідної, основної та механічної тканин. Центральна частина стебла — серцевина. Від серцевини через деревину та кору проходять ряди клітин основної тканини — серцевинні промені. У деревині багаторічної деревної рослини помітні концентричні шари — річні кільця, які формуються внаслідок нерівномірної діяльності камбію в різні пори року. За їхньою кількістю можна визначити вік рослини.Запитання для контролю
1. Що таке корок?
2. З яких тканин складається кора?
3. Що таке луб?
4. Що таке камбій?
5. З яких тканин складається деревина?
6. Що таке серцевина?
7. Які функції серцевинних променів?
8. Як утворюються річні кільця?
9. Як за річними кільцями можна дізнатись про вік та умови життя рослини?
10. Що таке сочевички? Які їхні функції?Поміркуйте
Чому дерева вологих тропічних лісів не мають річних кілець?

ЛАБОРАТОРНА РОБОТА