Лечение при гайморите украина

Фото: ru.depositphotos.com

Содержание:

• Причины
• Симптомы
• Диагностика
• Лечение
• Последствия гайморита
• Профилактика

Причины

Гайморит, или верхнечелюстной синусит – одно из наиболее часто встречающихся заболеваний, которое способно еще не раз возвращаться к тому, кто уже испытал все прелести этой болезни. Среди всех болезней носовых пазух диагноз «гайморит» ставят в половине случаев.

Воспаление гайморовой придаточной пазухи обычно возникает у больных с острым насморком, корью, скарлатиной, гриппом или другим заболеванием инфекционной природы. Причина гайморита – бактерии или вирусы, которые попали в гайморовую пазуху через полость носа или кровь.

Довольно часто гайморит вызывает золотистый стафилококк и другие стафилококки. Могут быть причастными к воспалению стрептококки, коринебактерии и анаэробы, грибки. В принципе, эти бактерии всегда живут рядом с нами, но если иммунитет снижен – «плохие» начинают штурмовать организм, а с защитой он уже не справляется.

Также это может случиться из-за воспаления зубов верхней челюсти или патологий в этой области, аллергических заболеваний, нарушений строения носовой полости, из-за ослабленного иммунитета, полипов или аденоидов.

Симптомы

Основные симптомы – это слабость, ощущение заложенности носа и выделения из него, повышенная температура до 38 градусов и озноб. Появляется тянущая боль, которая ощущается при наклоне вперед. Боль может отдавать в глаза, зубы, голову. Часто болезнь сопровождается головной болью, которая нарастает при кашле, чихании. В челюсти – неприятные «тяжелые» ощущения. Слизистые отекают, во рту может присутствовать неприятный привкус. Неприятным становится запах изо рта. 

Диагностика

Для установления диагноза требуется осмотр специалиста, а также рентгенография, с помощью которой доктор сможет его подтвердить. Могут назначить прохождение МРТ, РКТ, эндоскопии.

Лечение

Для лечения применяются антибиотики, также врач назначает промывание носа и прописывает сосудосуживающие препараты. В случае, если гайморит связан с аллергической реакцией, прописываются антигистаминные препараты. Кроме медикаментов, применяется и физиотерапия – назначают электрофорез, магнитотерапию. Но если уже есть гной, прогревание носовых пазух может сыграть отрицательную роль.  

Если заболевание уже перешло в хроническую форму, возможно, придется решать вопрос хирургически – к носовой пазухе обеспечивают доступ через носовые ходы или разрезы в верхней челюсти.

В народной медицине пользуются популярностью такие методы лечения, как промывание носа раствором соли или отваром или настоем растений, закапывание носа облепиховым маслом или маслом шиповника, прогревание мешочками с солью, горячие ванны для ног, аппликации из глины, воска, парафина.

Но надо помнить, что в случае с гайморитом легко можно усугубить положение, начав лечение самостоятельно, без рекомендаций врача. 

Последствия гайморита

Гайморит чреват осложнениями – кроме того, что эта болезнь может стать хронической, он может спровоцировать ангину, бронхит и пневмонию. Но это еще не самое страшное, хронический гайморит способен спровоцировать развитие воспалений головного мозга — менингита и энцефалита, сердечной мышцы – миокардита и эндокардита, суставов и почек. Если отравляющие токсины попадут в кровь – может развиться сепсис.

Профилактика

Предотвратить воспаление поможет закаливание, укрепление иммунитета, занятия спортом, полноценное питание. Не помешают витамины. Нужно избегать переохлаждения, инфекций в сезон простуд.

Вовремя выявить воспаление помогут своевременные обращения к врачу и профилактические визиты к ЛОР-врачу, стоматологу.

ЧИТАЙТЕ ТАКЖЕ

Синусит: причины, симптомы, лечение и профилактика

Воспаление слизистой пазух носа может быть осложнением насморка или гриппа, но может появиться и после травм лица.

Пацієнтами з запальним процесом гайморових пазух стають люди різного віку, які перенесли важкі форми простудних захворювань, хвороби верхніх зубів, допустили проникнення грибків, бактерій і вірусів в носові ходи або ж неграмотно проводили терапевтичні заходи. Лікування гаймориту призначає отоларинголог після візуального огляду, лабораторних досліджень. Воно залежить від тяжкості, типу і форми недуги, віку хворого, індивідуальності організму.

Симптоми гаймориту

Ознаки гаймориту у дорослих і маленьких пацієнтів можуть проявлятися по-різному. Кожна форма захворювання має особливості клінічної картини. Позбутися гаймориту назавжди можливо при гострому перебігу хвороби, якщо хворий виконує рекомендації лікаря, не провокуючи повторне запалення.

Першими симптомами патології є слизові виділення з носових ходів. Стан нежитю, триває 3-4 тижні, потребує кваліфікованої допомоги лор-спеціаліста. Він підкаже, як і чим лікувати гайморит в домашніх умовах, використовуючи рецепти цілющих засобів, необхідні медикаменти.

Лікарі вузького профілю радять пройти обстеження при виділенні прозорих соплів. Скупчення на початку патологічного процесу можуть бути без гнійних мас. З часом хвороботворні мікроорганізми в гайморових пазухах розмножуються, виробляючи токсини, які проникають у кров. Людина відчуває погіршення здоров’я, нездужання, втома, млявість, сонливість. Температура тіла у деяких випадках перевищує 39 градусів. Атакують неприємні головні відчуття, спостерігаються тяжкості в області чола, очей.

Для лікування гаймориту фахівці використовують комплексні методики, які за короткий час призводять пацієнта в нормальний стан, усувають біль, перемагають віруси і бактерії, що провокують патологію.

Гостра форма характеризується постійним, інтенсивним болем. Кашель при гаймориті, лікування якого вимагає багато сил і терпіння, призводить до обтяжливим нападів розпирання. Такі ж відчуття можливі під час чхання, при різких нахилах голови. За довгі роки лікарської практики отоларингологи визначили клінічні прояви гострого виду гаймориту:

• погіршення стану здоров’я;
• підвищена температура тіла;
• відчуття ознобу;
• інтенсивний головний біль мігрує в область лоба, кореня носа, переходить на щелепи, зуби;
• з’являється сльозотеча, іноді провокується світлобоязнь;
• з носових пазух рясно виділяється слиз з гнійними скупченнями, можуть з’являтися кров’яні прожилки;
• на стороні ураженої пазухи знижується нюх.

Людина відчуває не тільки фізичний, а й психологічний дискомфорт. Зовнішній вигляд змінюється, набрякають нижні і верхні повіки, щоки мають вигляд припухлості. Нічний сон перетворюється на АТ, ніс під час сну не дихає, хворий стає дратівливою. Скільки лікувати гайморит вирішує лікар, практикуючи медикаментозні, народні, фізіотерапевтичні методи.

Способи лікування гаймориту в більшості випадків усувають недуга до розвитку ускладнень. Несвоєчасна терапія може провокувати внутрішньочерепні патологічні процеси:

• серозний менінгіт;
• гнійний менінгіт;
• пахименингит;
• ретробульбарний абсцес;
• набряк століття, очниці реактивного характеру.

Хронічна форма гаймориту не завжди протікає з яскраво вираженою симптоматикою. При загостренні запалення пацієнт скаржиться на загальну слабкість, швидку стомлюваність. Увечері з’являються головні болі, утруднюється дихання носом, зникає нюх.

Гайморит вазомоторного, алергічного характеру протікає хвилеподібно, маючи періодично ремісії. Клінічні ознаки дублюють гострий вид захворювання. Пацієнтів мучать головні болі, закладений ніс, рясні гнійні виділення, свербіж в носових проходах, відчуття тиску в області щік, носа, перенісся. Перш ніж лікують гайморит у дорослих і дітей алергічного характеру, визначають алерген, що створює умови для розвитку патології і усувають його дію.

Діагностика гаймориту

Ефективне лікування гаймориту можливо при грамотному діагностуванні запального процесу, яке проводиться в кілька етапів. На первинному огляді спеціаліст по ряду скарг хворого визначає тип захворювання. Незначна припухлість обличчя, больові атаки при надавлюванні в ділянці гайморових пазух вказують на розвиток патології.

Збір анамнезу відіграє велику роль для правильного висновку. Важливо пам’ятати, коли з’явилися перші ознаки нежиті, чи спостерігалися симптоми раніше, які препарати використовувалися для лікування гаймориту. Доктор призначає додаткові лабораторні аналізи, щоб побачити повну картину недуги. Підвищені лейкоцити свідчать про наявність запалення.

Щоб дізнатися загальний стан гайморових пазух проводиться рентгенологічне дослідження. Процедура не вимагає попередньої підготовки, практикується вже на першій консультації. На знімку можна побачити повне затемнення в пазухах, що свідчить про активне поширення мікроорганізмів в порожнині. Бактеріальний гайморит на фото виглядає темною порожниною з горизонтально локалізуючої рідиною. Якщо фахівець побачив випинання слизових оболонок, у висновку буде вказано алергічний вид недуги. Від результатів рентгену залежить правильність діагнозу, який допоможе лікарю визначити, як правильно лікувати гайморит.

Сучасна медицина для правильного висновку практикує комп’ютерну томографію. Вид обстеження допоможе лікарю не тільки розглянути наповнюваність пазух, але і вивчити структуру слизових оболонок. При томографії можливо:

• визначити запалення на перших етапах прояву;
• діагностувати хронічний перебіг захворювання;
• побачити структурні зміни носових проходів;
• розглянути розташування слизових мас і їх кількість;
• запобігти ускладнення, виявивши їх на етапі розвитку.

Перед тим, як лікувати гайморит важливо знати причину його освіти, щоб усунути бактеріальні, простудні, алергічні симптоми.

Магнітно-резонансна томографія обстежує гайморові пазухи, придатки носа і близько розташовані органи. Результати дослідження зберігаються, у разі необхідності надаються суміжних кваліфікованих лікарів вузького профілю. По знімках відновлюється клінічна картина перебігу запалення, ведеться спостереження, підказуючи лікаря як вилікувати гайморит за короткий період часу. Для точного визначення форми патології призначається МРТ.

Важливо знати, що перераховані методики обстеження не завжди можна майбутнім мамам і маленьким пацієнтам. Для цієї категорії використовують портативний вид УЗД, при якому досліджуються носові проходи, пазухи, придатки, без небезпеки для здоров’я плода або дитини.

Часто пацієнти задаються питанням чи можна вилікувати гайморит назавжди. Фахівці стверджують, що на перших етапах хвороба не несе загрози ускладнень, якщо провести терапію, а у подальшому не відмовлятися від профілактичних заходів.

Запущена форма хвороби іноді вимагає додаткових обстежень. Якщо планується операційне втручання, є ризики ускладнень, лікар проводить:

• Риноскопию. Спеціальним апаратом з довгою трубкою, на якій розташована маленька відеокамера, оглядаються пазухи.
• Практикується пункція, процедура проводиться при підозрі на бактеріальну форму патології.
• Рекомендується біопсія при найменших припущеннях розвитку злоякісних пухлин, інфекції грибкового характеру.
• Методика фіброоптіческой ендоскопії чітко проявляє візуалізацію носових пазух, показує анатомічну структуру носа.

Лабораторні дослідження

Для достовірної діагностики лікарі практикують лабораторні дослідження.

1. Загальний аналіз крові визначає швидкість осідання ШОЕ.
2. У деяких випадках призначається дослідження на рівень Реактивного білка. Він показує розвиток гострого гаймориту.
3. Якщо лікар підозрює порушення функціонування імунної системи, рекомендується аналіз на імуноглобуліни, ВІЛ інфекцію.
4. Цитологічний аналіз виділень з носових ходів визначає клітинний склад слизових мас. Дослідження допомагає визначити походження патологічного процесу, показує вогнище запалення.
5. Дослідження з дивною назвою Потовый тест діагностує муковісцидоз, який слід усунути для відсутності розвитку ускладнень.

Без спеціальної освіти і лікарської практики заборонено робити висновки про тяжкості та форми захворювання. Часто самостійна діагностика в домашніх умовах з вираженим симптомів не призводить до очікуваних результатів під час лікування.

Лікування гаймориту в домашніх умовах

Лікувати гайморит у дорослих і дітей можна в домашніх умовах, не перебуваючи в стаціонарному відділенні медичного закладу. Методики включають в себе вживання фармацевтичних засобів, використання примочок, розчинів, відварів, настоянок, виготовлених самостійно за «бабусиними рецептами». Головне завдання терапії своєчасно чистити носові ходи, усуваючи скупчилися гнійні освіти.

Ефективно усуне гайморит схема лікування, розроблена кваліфікованими отоларингологи. За довгий період лікування фахівці рекомендують:

• Використовувати медикаментозне лікування гаймориту. При необхідності вживати антибактеріальні засоби. Дотримуватися рекомендованого курсу терапії, таблетки, мікстури, краплі зменшують симптоматику. Через короткий час температура тіла спадає до норми, ніс починає дихати, слизових утворень стає менше. Але варто переконатися, що недуга усунутий повністю, вдалося побороти інфекцію.
• Носові проходи слід промивати сольовими розчинами, настоями з цілющих рослин. Процедура повинна проводитися правильно, щоб не поширити хвороботворні бактерії на інші органи людського організму. Сучасна фармацевтия пропонує широкий спектр сольових розчинів на основі морської води, солі, фурациліну, ротокана, хлорофилипта, декаметоксина. Промивання знімає запальний процес, купірує інфекцію. Промивати радять обидві ніздрі через кожні три-чотири години, навіть при діагностуванні одностороннього гаймориту.
• Противірусні засоби краще купувати у вигляді назальних крапель або спреїв. Вони максимально поширюються гайморові пазухи, проникаючи в уражені зони.
• Негайно рекомендують усувати симптоматику: збивати високу температуру, покращувати носове дихання, знімати набряки носоглотки, усувати неприємні напади головного болю.

З особливою обережністю потрібно ставитися до сухого прогріванню пазух. Не можна проводити процедуру при підвищеній температурі. Після сеансу важливо кілька годин знаходиться в теплі.

На сьогоднішній день немає вірної відповіді, як швидко вилікувати гайморит. Патологічний процес протікає тривалий період, неможливо позбутися ознак за кілька днів. Тривалість захворювання за статистикою займає від двох тижнів до місяця, іноді довше. Щоб не провокувати хронічну форму недуги треба розріджувати гнійну слизу в носових проходах, видаляючи її різними способами.

Лікування народними засобами

Комплексне лікування гаймориту є запорукою позитивного результату при усуненні запалення. Широко поширеними методами терапії виступають інгаляції спеціальним апаратом небулайзером, теплові сеанси. Для інгаляцій використовують відвари лікувальних трав, сольові розчини, ефірні масла. З їх допомогою слиз здатна разжижаться і своєчасно відходити, не провокуючи гнійних скупчень у пазухах.

Позбутися від запалення без хірургічного втручання можливо змазуванням носових ходів ефірними маслами. Найчастіше використовую обліпихова олія, суміш шипшини. Кошти не тільки усувають запальні процеси в зонах ураження, але мають антисептичну дію, зміцнюють захисну імунну систему. Користуватися ефірними продуктами радять обережно, щоб не провокувати алергічні реакції. Краще провести перед застосуванням тест і впевнено продовжувати терапію без ризику небажаних проявів.

Читайте також — Рецепти приготування та особливості застосування каштана від гаймориту.

Ефективним є рецепт лікування гаймориту компресами в ніс. Процедура проводиться різними способами, включаючи інгредієнти, які підбирають індивідуально для кожного пацієнта. Мед, молоко, рослинне масло, господарське мило вивільняють ніс від гною, повертаючи хворого до повноцінної життєвої діяльності.

Терапія засобами нетрадиційної медицини повинна проводитися під суворим контролем лікаря. На перший погляд нешкідливі мікстури, настої можуть нашкодити здоров’ю, поширюючи інфекцію з організму, провокуючи ускладнення. Важливо розуміти, що тільки одна народна методика не здатна вилікувати захворювання, радять її поєднувати з прийомом медикаментів, фізіотерапевтичними процедурами.

Хірургічне втручання

Як і чим лікувати гайморит визначає лікар. Якщо випадок важкий збирають консиліум для правильного і грамотно прийнятого рішення терапії. Операційне втручання неминуче у випадках:

• Консервативне лікування не принесло бажаних позитивних результатів.
• При вторинних проявах патології з хронічними нагноєннями в носових пазухах.
• Діагностування внутрішньочерепних захворювань, утворення яких має пряме відносин до гаймориту.
• Хронічне запалення закритої форми.
• При міграції інфекції в близько розташовані органи людини.

Існують протипоказання для проведення хірургічних операцій. Доктор зобов’язаний вивчити стан хворого, бути впевненим, що організм перенесе хірургічний метод лікування. Не можна оперувати при наявності ендокринних захворювань, патологій системи кровотворення.

Читайте також — Коли необхідно зробити операції при гаймориті?

Хірурги часто використовують метод проколу носа, який називається пункцією. Варіант вважають максимально безпечним для отримання гнійних утворень. Його досліджують на наявність мікроорганізмів, що провокують запальний процес. Проводять операцію під місцевим або загальним наркозом за допомогою спеціальної голки. Після промивають пазухи антисептичними препаратами. Пункцію можуть проводити кілька разів.

Балонна синусопластика розкриває і розширює протоки, які з’єднують ніс з навколоносових синусами. При процедурі структури носа не піддаються пошкоджень.

Синус – катетер Ямик використовують для видалення гаймориту в стаціонарних умовах. Практикують ендоскопічну операцію, як радикальний метод терапії. Ще одним варіантом виступає лазерне лікування. За допомогою лазера скорочуються обсяги слизових мас, поліпшується аерація синусом, покращується кровообіг, активується імунна система, знімається запалення.

Операція Колдуелла–Люка практикується здавна. Сучасна хірургія використовує метод як щадний терапевтичний варіант видалення патології. Лікування і профілактика гаймориту залежить від форми, тяжкості хвороби, віку пацієнта, індивідуальності людського організму.

Можливі ускладнення

Після хірургічної операції необхідно терапевтичний курс лікування, щоб уникнути ускладнень. Фахівці призначають антибактеріальний курс, прописують глюкокортикостероидные препарати, рекомендують судинозвужувальні та імуномодулюючі медикаменти.

Щоб уникнути небажаних наслідків протікання гаймориту важливо звернутися за кваліфікованою допомогою при перших ознаках патології. Якщо пустити процес на самоплив в гнійних масах розмножуються бактерії, що провокують важкі захворювання різних напрямків.

Ускладнення гаймориту поділяють на умовні напрямки. Перший варіант включає в себе небажані наслідки на органи дихальної системи:

• Гайморит може перейти з гострою в хронічну форму.
• Запалення утворюється в глотці, захоплюючи мигдалини.
• Розвивається бронхіт, запалення легенів.
• Патологія діагностується середнього вуха.

Друга група викликає ускладнення на інші системи та органи пацієнта. Серед поширених зустрічаються менінгіт і енцефаліт. Пошкодження піддається серцево-судинна система, суглоби, нирки. Сепсис вважають найбільш важким наслідком гаймориту.

Поради по лікуванню

Щоб впоратися з підступним захворюванням кваліфіковані лікарі вузького спрямування рекомендують своєчасно проводити терапевтичні заходи. Діагностується недуга ранній стадії складно, маючи симптоматику простудних хвороб. Тому не варто відмовлятися від додаткових досліджень, які повністю розкриють клінічну картину.

Лікування важливо проводити під суворим контролем отоларинголога. Заборонено самостійно призначати собі медикаменти за порадою рідних, друзів, без відповідної освіти і досвіду роботи в даній сфері.

Головне завдання під час терапії усунути вогнище запалення. Щоб не допустити повторного гаймориту, важливо ознайомитися і проводити профілактику. Не можна допускати переохолодження організму. Потрібно в холодну пору вживати полівітаміни. Дієтотерапія займає одне з перших місць при протіканні запалення. Потрібно відмовитися від шкідливої їжі, виключити солоні, гострі страви з щоденного раціону харчування.