Захворювання органів дихання астма
Бронхіальна астма – це хронічне неінфекційне захворювання дихальних шляхів запального характеру. Хронічні запальні процеси в органах дихання ведуть до їх гіперактивності, в результаті якої при контакті з алергенами або подразниками, миттєво розвивається обструкція бронхів, що обмежує швидкість потоку повітря і викликає задуху. Приступ бронхіальної астми часто розвивається після провісників і характеризується коротким різким вдихом і гучним тривалим видихом. Зазвичай він супроводжується кашлем з в’язким мокротинням і гучними свистячими хрипами. Бронхіальна астма може привести до розвитку емфіземи легенів і легеневого серця, виникнення астматичного статусу.
За останні два десятки років захворюваність по бронхіальній астмі зросла, і на сьогоднішній день в світі близько 300 мільйонів людей, які страждають нею. Це одне з найпоширеніших хронічних захворювань, з яким піддаються всі люди, незалежно від статі і віку. Смертність серед хворих на бронхіальну астму досить висока. Той факт, що в останні двадцять років захворюваність на бронхіальну астму у дітей стає дедалі більше, робить бронхіальну астму не просто хворобою, а соціальною проблемою, на боротьбу з якою прямує максимум сил.
Бронхіальна астма – це хронічне неінфекційне захворювання дихальних шляхів запального характеру. Хронічні запальні процеси в органах дихання ведуть до їх гіперактивності, в результаті якої при контакті з алергенами або подразниками, миттєво розвивається обструкція бронхів, що обмежує швидкість потоку повітря і викликає задуху.
Бронхіальна астма – вирок чи стиль життя?
Напади задухи спостерігаються з різною періодичністю, але навіть в стадії ремісії запальний процес в дихальних шляхах зберігається. В основі порушення прохідності потоку повітря, при бронхіальній астмі лежать такі компоненти:
- обструкція дихальних шляхів через спазми гладкої мускулатури бронхів або внаслідок набряку їх слизової оболонки.
- закупорка бронхів секретом підслизових залоз дихальних шляхів через їх гіперфункції.
- заміщення м’язової тканини бронхів на сполучну при тривалому перебігу захворювання, через що виникають склеротичні зміни в стінці бронхів.
Незважаючи на складність, бронхіальна астма добре піддається лікуванню, завдяки якому можна домогтися стійкої і тривалої ремісії. Постійний контроль над своїм станом дозволяє пацієнтам повністю запобігти настанню нападів ядухи, знизити або виключити прийом препаратів для купірування нападів, а так само вести активний спосіб життя. Це допомагає підтримати функції легенів і повністю виключити ризик ускладнень.
Найбільш небезпечним провокуючим фактором для розвитку бронхіальної астми є екзогенні алергени, лабораторні тести на які підтверджують високий рівень чутливості у хворих на бронхіальну астму та у осіб, які входять до групи ризику.
Найпоширенішими алергенами є побутові алергени – це домашня і книжковий пил, корм для акваріумних рибок і лупа тварин, алергени рослинного походження і харчові алергени, які ще називають нутритивная. У 20-40% хворих на бронхіальну астму виявляється подібна реакція на лікарські препарати, а у 2% хвороба отримана внаслідок роботи на шкідливому виробництві або ж, наприклад, в парфумерних магазинах.
Інфекційні чинники теж є важливою ланкою в патогенезі бронхіальної астми, так як мікроорганізми, продукти їх життєдіяльності можуть виступати в якості алергенів, викликаючи сенсибілізацію організму. Крім того, постійний контакт з інфекцією підтримує запальний процес бронхіального дерева в активній фазі, що знижує чутливість організму до екзогенних алергенів.
Так звані гаптенами алергени, тобто алергени небелковой структури, потрапляючи в організм людини і зв’язуючись його білками так само провокують алергічні напади і збільшують ймовірність виникнення БА. Такі фактори, як переохолодження, обтяжена спадковість і стресові стани теж займають одне з важливих місць в етіології бронхіальної астми.
В основі змін бронхів лежить сенсибілізація організму, коли при алергічних реакціях негайного типу, що протікають у вигляді анафілаксії, виробляються антитіла, а при повторній зустрічі з алергеном відбувається миттєве вивільнення гістаміну, що і призводить до набряку слизової бронхів і до гіперсекреції залоз. Імунокомплексні алергічні реакції і реакції сповільненої чутливості протікають аналогічно, але з менш вираженими симптомами. Підвищена кількість іонів кальцію в крові людини останнім часом теж розглядається як сприяючий чинник, так як надлишок кальцію може провокувати спазми, в тому числі і спазми мускулатури бронхів.
При патологоанатомічному дослідженні померлих під час нападу ядухи відзначається повна або часткова закупорка бронхів в’язкою густий слизом і емфізематозних розширення легенів через утрудненого видиху. Мікроскопія тканин найчастіше має подібну картину – це потовщений м’язовий шар, гіпертрофовані бронхіальні залози, інфільтративні стінки бронхів з десквамацією епітелію.
Симптоматика бронхіальної астми
Приступ задухи при бронхіальній астмі ділиться на три періоди: період провісників, період розпалу і період зворотного розвитку. Період провісників найбільш виражений у пацієнтів з інфекційно-алергічної природою БА, він проявляється вазомоторними реакціями з боку органів носоглотки (рясні водянисті виділення, безперервне чхання). Другий період (він може початися раптово) характеризується відчуттям обмеженості в грудній клітці, яке не дозволяє дихати вільно. Вдих стає різким і коротким, а видих навпаки тривалим і гучним. Дихання супроводжується гучними свистячими хрипами, з’являється кашель з в’язкою, важко відхаркувальний мокротою, що робить дихання аритмічним.
Причини загострення бронхіальної астми
Під час нападу положення пацієнта вимушене, зазвичай він намагається прийняти сидяче положення з нахиленим вперед корпусом, і знайти точку опори або спирається ліктями в коліна. Особа стає одутлим, а під час видиху шийні вени набухають. Залежно від тяжкості нападу можна спостерігати участь м’язів, які допомагають подолати опір на видиху.
При перкусії звук ясний коробковий через гіпервоздушності легких, рухливість легких різко обмежена, а їх межі зміщені вниз. При аускультації над легкими прослуховується везикулярне дихання, ослаблене з подовженим видихом і з великою кількістю сухих свистячих хрипів. Через збільшення легких в обсязі, точка абсолютної тупості серця зменшується, тони серця приглушені з акцентом другого тону над легеневою артерією.
У періоді зворотного розвитку починається поступове відходження мокроти, кількість хрипів зменшується, і напад задухи поступово згасає.
Прояви, при яких можна запідозрити наявність бронхіальної астми.
- високотональние свистячі хрипи при видиху, особливо у дітей.
- повторювані епізоди свистячих хрипів, утрудненого дихання, почуття сорому у грудній клітці і кашель, що посилюється в нічний час.
- сезонність погіршень самопочуття з боку органів дихання
- наявність екземи, алергічних захворювань в анамнезі.
- погіршення або виникнення симптоматики при контакті з алергенами, прийомі препаратів, при контакті з димом, при різких змінах температури навколишнього середовища, ГРЗ, фізичних навантаженнях і емоційній напрузі.
- часті простудні захворювання «спускаються» в нижні відділи дихальних шляхів.
поліпшення стан після прийому антигістамінних і протиастматичних препаратів.
Ускладнення бронхіальної астми
Залежно від тяжкості і інтенсивності нападів ядухи бронхіальна астма може ускладнюватися емфіземою легенів і приєднанням вторинної серцево-легеневої недостатності. Передозування бета-адреностимуляторов або швидке зниження дозування кортикостероїдів, а так же контакт з масивною дозою алергену можуть призвести до виникнення астматичного статусу, коли напади задухи йдуть один за іншим і їх практично неможливо купірувати. Астматичний статус може закінчитися летальним результатом.
Діагностика бронхіальної астми
Діагноз зазвичай ставиться пульмонологом на підставі скарг і наявності характерної симптоматики. Всі інші методи дослідження спрямовані на встановлення ступеня тяжкості та етіології захворювання.
Спірометрія. Допомагає оцінити ступінь обструкції бронхів, з’ясувати варіабельність і оборотність обструкції, а так само підтвердити діагноз. При БА форсований видих після інгаляції бронхолітіком за 1 секунду збільшується на 12% (200 мл) і більш. Але для отримання більш точної інформації спірометрії слід проводити кілька разів.
Пікфлоуметрія або вимір пікової активності видиху (ПСВ) дозволяє проводити моніторинг стану пацієнта, порівнюючи показники з отриманими раніше. Збільшення ПСВ після інгаляції бронхолитика на 20% і більше від ПСВ до інгаляції чітко свідчить про наявність бронхіальної астми.
Додаткова діагностика включає в себе проведення тестів з алергенами, оцінку газового складу крові, ЕКГ, бронхоскопію і рентгенографію легенів.
Бронхіальна астма: форми, лікування, симптоми
Лабораторні дослідження крові мають велике значення в підтвердженні алергічної природи бронхіальної астми, а так само для моніторингу ефективності лікування.
- загальний аналіз крові. Еозинофілія і незначне підвищення ШОЕ в період загострення.
- загальний аналіз мокротиння. При мікроскопії в мокроті можна виявити велику кількість еозинофілів, кристали Шарко-Лейдена (блискучі прозорі кристали, які утворюються після руйнування еозинофілів і мають форму ромбів або октаедрів), спіралі Куршмана (утворюються через дрібних спастичних скорочень бронхів і виглядають як зліпки прозорого слизу в формі спіралей). Нейтральні лейкоцити можна виявити у пацієнтів з інфекційно-залежною бронхіальною астмою в стадії активного запального процесу. Так само відзначено виділення тілець Креол під час нападу – це округлі утворення, що складаються з епітеліальних клітин.
- Біохімічний аналіз крові не є основним методом діагностики, так як зміни носять загальний характер і подібні дослідження призначаються для моніторингу стану пацієнта в період загострення.
- дослідження імунного статусу. При бронхіальній астмі кількість і активність Т-супресорів різко знижується, а кількість імуноглобулінів в крові збільшується. Використання тестів для визначення кількості імуноглобулінів Е важливо в тому випадку, якщо немає можливості провести алергологічні тести.
Лікування бронхіальної астми
Оскільки бронхіальна астма є хронічним захворюванням незалежно від частоти нападів, то основним моментом в терапії є виключення контакту з можливими алергенами, дотримання елімінаційних дієт і раціональне працевлаштування. Якщо ж вдається виявити алерген, то специфічна гипосенсибилизирующая терапія допомагає знизити реакцію організму на нього.
Для купірування нападів ядухи застосовують бета-адреноміметики у формі аерозолю, для того щоб швидко збільшити просвіт бронхів і поліпшити відтік мокроти. Це фенотеролу гідробромід, сальбутамол, орципреналін. Доза в кожному випадку підбирається індивідуально. Так само добре купируют напади препарати групи м-холінолітиків – аерозолі ипратропия броміду і його комбінації з фенотеролом.
Ксантіновие похідні користуються серед хворих на бронхіальну астму не дуже популярна. Вони призначаються для запобігання нападів ядухи у вигляді таблетованих форм пролонгованої дії. В останні кілька років препарати, які перешкоджають дегрануляції огрядних клітин, дають позитивний ефект при лікуванні бронхіальної астми. Це кетотифен, кромогликат натрію і антагоністи іонів кальцію.
При лікуванні важких форм БА підключають гормональну терапію, в ГЛЮКОКОРТИКОСТЕРОЇДІВ потребує майже чверть пацієнтів, 15-20 мг преднізолону приймають в ранкові години разом з антацидними препаратами, які захищають слизову шлунка. В умовах стаціонару гормональні препарати можуть бути призначені у вигляді ін’єкцій.
Особливість лікування бронхіальної астми в тому, що потрібно використовувати лікарські препарати в мінімальній ефективній дозі і домагатися ще більшого зниження дозувань. Для кращого відходження мокроти показані відхаркувальні і муколітичні препарати. Так само необхідно проводити своєчасно лікування супутніх захворювань – хронічних бронхітів, бронхопневмоній, тоді показаний прийом антибактеріальних препаратів.
Читати по темі: Причини і симптоми низького гемоглобіну
Источник
Легені –це універсальний фільтр, що фільтрує повітря, забираючи з нього кисень, що є основним енергетичним паливом для організму, основний компонент для всіх окисно-відновних реакцій. Взамін через легені в зовнішнє середовище виділяється не потрібний організму кінцевий продукт окисно-відновних реакцій – вуглекислий газ.
Ендотелій –слизова оболонка бронхів і легень є фільтром, бар’єром для всіх непотрібних домішок, що знаходяться в повітрі: смогу, пилу, бактерій, вірусів, грибків. Повітря до легеневої тканини –альвеол доходить по спеціальній системі повітроводів – бронхіальному дереву. Бронхіальним деревом воно називається тому, що бронхи розгалужуються на все більш мілкі гілочки, як дерево. Бронхи в своїй стінці мають хрящеві кільця, які не дають їм спадатись, крім самих мілких бронхів – бронхіол.
Бронхіт – запалення бронхів, причиною якого можуть бути віруси, бактерії, інколи грибки. Частіше виникає спочатку вірусний бронхіт, коли ми хворіємо гострими респіраторними захворюваннями, потім на пошкоджену слизову оболонку сідає бактеріальна інфекція. Як наслідок лікування антибіотиками, які вбивають бактеріальну інфекцію, її місце може заселяти грибкова флора. Цьому сприяє зниження захисних сил організму, імунітету, що ще більш знижуються внаслідок прийому антибіотиків.
Бронхіт може бути алергічним – виникає запальна реакція алергічного характеру на різні алергени – пилок рослин, пил, тютюновий дим та ін.. Алергенами може бути і сама інфекція – виникає інфекційно-алергічний бронхіт. Алергенами можуть слугувати і токсини організму, які організм пробує вивести через слизову оболонку бронхів, якщо з цим не справляється кишечник, печінка.
Є категорія хворих які довго страждають на хронічні запори, потім починають хворіти алергічними захворюваннями шкіри, алергічним бронхітом, бронхіальною астмою. Цікавий той факт, що меридіани товстого кишечнику і легені знаходяться в парі по принципу – Інь — Ян.
Бронхіт проявляється насамперед кашлем, який буває спочатку сухим, потім з’являється мокротиння і він стає вологим. Якщо приєднується бактеріальна інфекція. Мокротиння стає гнійним. В мокротинні міститься багато вірусів, мікробів і продуктів їх розпаду; це спосіб організму за допомогою запальної реакції від них позбавитись. Кашель — це захисна реакція організму – так він старається вивести мокротиння, а із ним віруси, бактерії, токсини і алергени. Як реакція на всі запальні та алергічні процеси може відбуватися спазм мілких бронхів, що не мають хрящових кілець – бронхіол.. Таким чином виникає бронхіт з астматичним компонентом і бронхіальна астма.
Бронхіальна астма – алергічне, або інфекційно-алергічне захворювання, що характеризується нападами задухи. Організм надчутливий до певних алергенів і реагує на них спазмом бронхіол. В механізму розвитку такого спазму ускладнюється насамперед видих. Що цікаво, приступи бронхіальної астми частіше всього виникають під час максимальної активності меридіану легень – з 3 до 5 годин ранку.
Пневмонія це запалення самої легеневої тканини на рівні альвеол. Легені дуже густо пронизані капілярами кровоносних судин, що важливо для газообміну між організмом і зовнішнім середовищем.. тому пневмонія проявляється більш вираженим інтоксикаційним синдромом: високою температурою, слабкістю. Кашель є також характерною ознакою. Запалення в легенях виключає з процесу дихання вражені зони легень – виникає задуха.Плеврит виникає, коли запальним процесом вражається зовнішня оболонка легень –плевра. Плеврит може бути сухим, коли на плеврі в процесі запалення нашаровується фібрин. Виникає біль під час дихання. В процесі розвитку запалення виділяється ексудат, що заповнює грудну порожнину. Біль зникає. Підсилюється задуха.
В класичній медицині запальні процеси бронхо-легеневої системи лікують насамперед антибіотиками, відхаркуючими засобами, засобами, що знижують температуру тіла; бронхіальну астму – брогходилятаторами, гормонами, що зменшують алергічну реакцію.
Зразу хочу попередити про негативні наслідки самолікування. Не приймайте антибіотики без контролю лікаря. Їх потрібно приймати тільки строго по показанням і лиш в тих випадках, коли організм сам з інфекцією не справиться. Тому, що:
1. Бронхіти і пневмонії під час грипу і ГРВІ частіше вірусної природи, а антибіотики діють тільки на бактерії;
2. Частий і безконтрольний прийом антибіотиків спричиняє стійкість мікрофлори до антибіотиків. Захворювання швидко перейде в хронічну форму. Наступні запальні захворювання не буде чим лікувати, або прийдеться лікувати самими сильними антибіотиками.
3. Антибіотики вб’ють нормальну мікрофлору кишечнику, визвуть дисбактеріоз, синдром хронічної втоми; як наслідок – інтоксикація, зниження іммунітету,80% якого залежить від наявності нормальної мікрофлори в кишечнику. Частий прийом антибіотиків приведе до зниження імунітету ще і тому, що за організм виконує його імунну функцію антибіотики.4. Одним із серйозних ускладнень антибіотиків є розвиток грибкової інфекції, яка лікується досить тяжко. Протигрибкові препарати досить токсичні для організму.
5. Антибіотики є досить сильними алергенами. При безконтрольному прийомі антибіотиків, масивній появі продуктів розпаду мікроорганізмів (антигенів) в організмі можуть розвинутись алергічні реакції, бронхіальна астма, наприклад, або аутоімунні захворювання (частіше системний червоний вовчак).
Підвищену температуру тіла не бажано знижувати. Це захисна реакція організму. При підвищеній температурі тіла швидше помирають мікроби, віруси, швидше проходить процес запалення. Знижувати температуру тіла потрібно тільки тоді, коли вона загрожує життю, при показниках вище 40 гр. С, а також людям з серцево-легеневою недостатністю, з серйозними порушеннями серцевого ритму.
Бронходидятатори не вилікують бронхіальну астму, тільки знімуть напад бронхоспазму. Організм розучиться це виконувати самостійно і буде потребувати все більш сильних і дорогих інгаляторів, як і в випадку з гормональними препаратами – дози гормональних препаратів з кожним разом потрібно буде збільшувати, так як наднирники перестануть виробляти кортикостероідні гормони в достатній кількості. Побічна дія хіміє — і гормональної терапії бронхіальної астми – це підвищений артеріальний тиск, порушення серцевого ритму, виразкова хвороба шлунку, гіпоімунні стани.
Не лікувати гострий бронхіт, переносити простудні захворювання на ногах також не можна, інакше захворювання загрожує перейти в хронічну форму. Епітелій бронхів з кожним разом буде втрачати свою захисну функцію, буде більш вразливий до інфекції. Люба гостра респіраторна інфекція буде закінчуватись бронхітом, або пневмонією.
Допомогти санувати бронхіальне дерево допоможуть лікарські рослини, яких в народній медицині велика кількість. Застосовуються відхаркуючі трави, що полегшують виділення мокротиння (корінь алтею, просвирник, бузина, мати-і-мачуха, фіалка 3-кол, первоцвіт, медуниця, та ін.), мають антисептичну дію (чабрець, материнка, соснові бруньки),жарознижуючу дію (малина, ожина, липа, конюшина, бузок), імуномодулюючу (лофант, ехіннацея). По показанням можна добавляти трави, що мають противірусну активність ( війник, щучка, парило).Гомеопатичне лікування в випадках бронхітів легкої і середньої тяжкості може повністю замінити медикаментозне лікування.
В випадку бронхіальної астми актуальні санологічні програми очищення кишечнику і печінки, як метод позбавлення від токсинів, які часто слугують алергенами.
І перестаньте смалити, інакше Вам забезпечені не тільки бронхіт курця, але і рак гортані та легень. Легені жителів великих міст і так цілодобово фільтрують масу смогу. А, уявіть, якщо Ви смалите пачку цигарок в день – ваші легені, як мінімум, час в день фільтрують густий, концентрований дим.
Кинути палити Вам допоможе також рефлексотерапія. Аурикулярна голкорефлексотерапія допоможе стати байдужим до паління, Су-Джок терапія чудово зніме абстинентний синдром ( коли без цигарок погано не тільки душі, а і організму)Значно допомогти може собі сам хворий, діючи на зони відповідності легень (основна система Су-Джок терапії) за допомогою прогрівання, масажу точок, терапії насінням, аплікації гомеопатичних гранул. Можна просушити ніс без нафтизіну, покращити відходження мокротиння без відхаркуючих засобів, зняти бронхоспазм без бронходилятаторів. Таку ж ефективність має голкорефлексотерапія, мікрохвильова резонансна терапія, лазеротерапія. Перевага мікрохвильової резонансної терапії і лазеротерапії в імуномодулюючій дії.
З точки зору східної філософії меридіан легень відноситься до енергетичної категорії сухості, емоційної – печалю. Дівчата в давнину проводжали своїх коханих на війну, довго печалились за ними, «всихали», «чахнули» і на фоні довготривалої печалі хворіли на туберкульоз легень – чахотку. По теорії У-сін основним ворогом сухості і печалі є тепло і радість. Тому хворим з хронічними захворюваннями легень корисно їсти мед і використовувати інші продукти бджолярства ( відносяться до категорії тепла, надають сили, нормалізують імунітет) , а також позитивні емоції радості.
Роль психотерапевта і психоаналітика тут немаловажлива. Любе соматичне захворювання має крім фізичних і хімічних причин причини емоційні, які, як правило, грають більш сильну роль в виникненні захворювання.
Вмійте радіти життю, цінувати кожну його мить. Завжди говоріть: « Самий кращий день – сьогодні.» і « Хочу, можу і бажаю»!
Источник
