Закономірності поширення форм земної кори
Урок 6 7клас Дата_______________
Тема: Тектонічні структури: платформи та області складчастості.
Закономірності поширення основних форм рельєфу на материках і в океанах.
Мета: повторити, розширити та систематизувати знання учнів про будову літосфери та земної кори; продовжити формування в учнів уміння працювати з тематичними картами атласа з метою встановлення та пояснення головних географічних закономірностей.
Обладнання: фізична карта світу, тектонічна карта світу, підручники, атласи, зошити для практичних робіт з друкованою основою.
Основні поняття: літосфера, тектонічні структури, планетарні та основні форми рельєфу.
Тип уроку: комбінований.
ХІД УРОКУ
I. Організаційний момент
II. Актуалізація опорних знань та вмінь
• Які складові частини виділяють у внутрішній будові Землі?
• Що таке літосфера?
• Що таке земна кора? Яка середня товщина земної кори?
• З яких шарів складається земна кора?
• Що називають літосферними плитами?
• Які види руху літосферних плит вам відомі?
III. Мотивація навчальної та пізнавальної діяльності
Сьогодні ми «зазирнемо» до земних глибин. Для чого ж людям потрібно знати про внутрішню будову Землі? Відповідь на це питання допоможе остаточно прояснити походження багатьох процесів, що відбуваються на поверхні Землі, в тому числі й землетрусів, вулканізму, формування рельєфу тощо. Незважаючи на недоступність земних глибин, вченими зроблено немало відкриттів. Пригадаємо деякі з них, зробимо свої припущення.
ІV. Поглиблення й розширення знань
(Перегляд навчального фільма, бесіда)
1. Неоднорідність земної кори
Земна кора має різну потужність, яка коливається від 6 км (під океанами) до 70 км (під гірськими системами). На рівнинах вона становить близько 25-40 км. Розрізняють два основні типи земної кори: материкову та океанічну. Материкова земна кора складається з трьох шарів: осадового, гранітного і базальтового. Океанічна земна кора має два шари: осадовий та базальтовий. Земна кора разом з верхньою частиною мантії до шару астеносфери створює тверду оболонку Землі — літосферу.
2. Плити літосфери
Літосферні плити — великі блоки літосфери, завтовшки від 60 до 100 км, які повільно (2-5 см на рік) переміщуються вздовж астеносфери (в’язкого шару мантії). Рухи літосферних плит відбуваються дуже повільно (1-8 см за рік) в різних напрямах — вертикально і горизонтально. Внаслідок руху літосферних плит у горизонтальному напрямі в одних місцях земної кори відбувається їх зіткнення, в інших — розходження. На межах літосферних плит виникають серединно-океанічні хребти, глибоководні жолоби, тріщини, відбуваються процеси гороутворення.
Прикордонні ділянки між літосферними плитами є найбільш неспокійними на нашій планеті. Їх називають поясами складчастості, або сейсмічними поясами.
Саме з ними пов’язана активність більшості діючих вулканів і більша частина землетрусів.
3. Формування рельєфу земної поверхні
Рельєф — це сукупність нерівностей земної поверхні. Форми рельєфу земної поверхні утворилися внаслідок взаємодії внутрішніх (ендогенних) і зовнішніх (екзогенних) процесів Землі.
? Які ендогенні процеси Землі вам відомі?
Які екзогенні процеси Землі вам відомі?
Планетарними формами рельєфу є виступи материків і западини океанів. Материкам відповідає материкова земна кора, океанам — океанічна. Основу материків складають давні (докембрійські) і більш молоді (палеозойські) платформи — великі, відносно стійкі ділянки земної кори, активні гороутво- рювальні процеси в яких відбувалися в далекі геологічні епохи. У межах материків і океанів розрізняють дві основні форми рельєфу: гори та рівнини.
V. Узагальнення і систематизація знань.
Працюємо з картою
1. Назвіть і покажіть великі літосферні плити. Якими типами земної кори вони утворені?
2. Визначте, в якому напрямку переміщуються Південноамериканська і Африканська, Євразійська і Індо-Австралійська плити.
3. Визначте, які літосферні плити і в яких місцях переміщуються з найбільшою швидкістю.
4. Де проходять межі літосферних плит? Які процеси та явища виникають на їх межах? Поясніть, чому у межах Тихоокеанського вогняного кільця зосереджено 80 % усіх сучасних вулканів.
5. Назвіть острови Атлантичного океану, що лежать на межах літосферних плит. Які острови цього океану розташовані поза їх межами?
6. Наведіть приклади сусідства глибоководних жолобів і острівних дуг. Які природні процеси та явища виникають поблизу них?
7. Які форми рельєфу виникають на межах літосферних плит на суходолі? Наведіть конкретні приклади.
8. Назвіть давні (докембрійські) платформи.
9. Області складчастості яких періодів є на Євразійській плиті?
Запитання і завдання
1. Чим земна кора материкового типу відрізняється від кори океанічного типу?
2. Якими є наслідки зближення і розсування літосферних плит?
3. Яку будову має платформа? Які розрізняють платформи за віком? Назвіть, користуючись картою „Будова земної кори”, найбільші давні та молоді платформи.
4. Визначте за картою, де розташовані серединноокеанічні хребти, ланцюги островів та глибоководні жолоби.
5. Які існують закономірності у розміщенні форм рельєфу?
Практична робота № 2
Аналіз карти будови земної кори
(тектонічної карти світу)
(вдома самостійно)
Мета: виявлення закономірностей розміщення стійких і рухомих ділянок земної кори і форм рельєфу, що їм відповідають.
Обладнання: карта будови земної кори (тектонічна карта), фізична карта світу.
1. На контурній карті позначте та підпишіть найбільші платформи та області складчастості (сейсмічні пояси) Землі.
2. Використовуючи тектонічну карту світу, фізичну карту світу та карти материків, заповніть таблицю.
Тектонічні структури
Час утворення
Рельєф
Корисні копалини
Давня платформа. Докембрій (Архейська, протерозойська ери)
Західно-сибірська рівнина
Південно-Американська платформа
Області каледонської, герцинської складчастості
Середні пояси складчастості. Мезозойська ера.
Гімалаї, Анди, Кавказ, Альпи
3. Зробіть висновок про відповідність будови земної кори формам рельєфу та закономірності поширення родовищ корисних копалин:
4. Назвіть тектонічні структури України і форми рельєфу, які їм відповідають:
Домашнє завдання: виконати практичну роботу
Источник
ТЕКТОНІЧНІ СТРУКТУРИ. ЗАКОНОМІРНОСТІ ПОШИРЕННЯ ОСНОВНИХ
ФОРМ РЕЛЬЄФУ НА МАТЕРИКАХ І ОКЕАНАХ. ПРАКТИЧНА РОБОТА № 1. АНАЛІЗ ТЕКТОНІЧНОЇ ТА ФІЗИЧНОЇ КАРТ СВІТУ: ВИЯВЛЕННЯ ЗВ’ЯЗКІВ
МІЖ ТЕКТОНІЧНОЮ БУДОВОЮ І ФОРМАМИ РЕЛЬЄФУ
Мета: актуалізувати, поглибити та систематизувати знання учнів про будову земної кори та рельєф; формувати вміння працювати з картами атласу та встановлювати відповідність між тектонічними структурами й основними формами рельєфу; розвивати дослідницький підхід до вивчення об’єктів, уміння управляти своєю пізнавальною діяльністю; виховувати самостійність, відповідальність за прийняття рішень.
Обладнання: фізична карта світу, карта «Будова земної кори», підручники, атласи, контурні карти, комп’ютер, мультимедійний проектор, мультимедійна презентація.
Тип уроку: комбінований.
Очікувані результати: учні зможуть називати найбільші платформи та області складчастості; наводити приклади форм рельєфу на материках і в океанах, платформ і областей складчастості; пояснювати закономірності розміщення рівнин і гір на материках та в океанах.
ХІД УРОКУ:
І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
ІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ І ВМІНЬ
Прийом «Бліцопитування»
Чим відрізняється будова материкової та океанічної земної кори?
Які спостереження навели на думку А. Вегенера про дрейф континентів? Чому гіпотезу Вегенера спочатку розкритикували?
Що, на думку сучасних учених, переміщує літосферні плити?
Які види взаємодії літосферних плит вам відомі?
До яких наслідків це призводить?
Перевірка домашнього завдання
Обговорення, наведення доказів щодо прогнозів подальших змін
у співвідношенні материків та океанів.
ІІІ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ТА ПІЗНАВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
Прийом «Практичність теорії»
З курсу географії шостого класу вам відомо, що будь-які нерівності земної поверхні називають рельєфом. Рельєф материків дуже неоднорідний: безкраї рівнини та гірські масиви, западини та плоскогір’я, долини річок, горби та яри тощо. Якщо зазирнути в океанічні глибини, то на дні також є численні нерівності. Які чинники обумовлюють формування такого розмаїття форм рельєфу? (Відповіді учнів.)
Серед багатьох рельєфоутворювальних чинників за утворення найбільших та основних форм рельєфу земної поверхні «відповідають» внутрішні сили Землі. Для того щоб зрозуміти закономірності розташування основних форм рельєфу на материках та в океанах, потрібно знати особливості розташування структурних елементів земної кори — платформ та областей складчастості.
ІV. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ
1 Тектонічні структури
Робота з картою «Будова земної кори»
Платформи — це давні, відносно стійкі та вирівняні ділянки земної кори.
Платформи мають двоярусну будову: фундамент, складений щільними метаморфічними та магматичними породами, та осадовий чохол з осадових порід більш пізнього віку.
У разі, коли гірські породи фундаменту виходять на поверхню, формуються щити. Ділянки, перекриті потужними товщами осадових порід, називають плитами платформ.
Більшість платформ утворилися дуже давно — понад декілька мільярдів років тому, в докембрії. Тому їх називають давніми докембрійськими платформами. Молоді платформи мають фундамент, складений з палеозойських порід.
Давні (докембрійські) і більш молоді (палеозойські) платформи становлять основу сучасних материків.
Завдання. За картою будова земної кори назвіть давні та молоді платформи.
На межах літосферних плит розміщуються рухомі пояси Землі. Там продовжується формування земної кори, багато активних вулканів, відбуваються землетруси. На суходолі внаслідок зіткнення літосферних плит гірські породи зминаються в складки. Так виникають області складчастості. Найбільшими та найактивнішими областями складчастості на сучасному етапі розвитку літосфери є Тихоокеанський і Середземноморсько-Гімалайський.
Висновок 1. Залежно від інтенсивності та режиму тектонічних рухів, у будові земної кори розрізняють платформи та пояси складчастості.
2. Рельєф материків
Найбільшими — планетарними формами рельєфу — є виступи материків і западини океанів. Своїм походженням вони завдячують внутрішнім силам Землі, що лежать в основі утворення різних типів земної кори. Континентальному (материковому) типу земної кори відповідають материки. Їхні окраїни затоплені водами океанів. Океанічному типу земної кори відповідає ложе океану.
У межах материків і океанів розрізняють дві основні форми рельєфу: гори та рівнини.
Робота з картами «Будова земної кори» та фізичною картою світу
Практична робота №1. Аналіз тектонічної та фізичної карт світу: виявлення зв’язків між тектонічною будовою і формами рельєфу.
Завдання 1. Зіставте карти «Будова земної кори» та «Фізична карта світу» й установіть, які форми рельєфу відповідають платформам.
Висновок 2. Відносно стійким ділянкам літосферних плит — платформам — відповідають рівнини.
Завдання 2. Зіставте карти «Будова земної кори» та «Фізична карта світу» й установіть, які форми рельєфу відповідають областям складчастості.
Висновок 3. В областях складчастості на межах зіткнення літосферних плит утворюються складчасті гори.
Висновок 4. Розташування крупних форм рельєфу в межах материків пов’язане з будовою та розташуванням основних структурних елементів земної кори — платформ та складчастих поясів.
3. Особливості рельєфу дна океанів
У рельєфі дна Світового океану виділяють шельф, материковий схил, ложе океану, серединно-океанічні хребти.
Континентальний шельф — затоплені водами океану частини материків із материковою земною корою, до глибин 200 м, місцями 350–400 м. Материковий схил — підводний уступ, що відокремлює шельф від глибоководної частини та опускається на глибину 3,5–4 км.
Основна частина дна Світового океану — ложе із земною корою океанічного типу. На ложі є пасма, плато, височини, які розділяють його на котловини, що відповідають океанічним платформам.
У центральних частинах океану пролягають серединно-океанічні хребти з глибокими розколинами завширшки в кілька десятків кілометрів, уздовж яких розходяться літосферні плити та піднімається розплавлена речовина мантії. Серединно-океанічним хребтам властива висока сейсмічність, тектонічна активність, інтенсивний вулканізм і підвищені потоки тепла з надр Землі.
Найглибші місця океані — жолоби, які утворюються там, де одна плита заходить під іншу, поринаючи в мантію.
Практична робота 1 (продовження)
Завдання. За фізичною картою наведіть приклади середино-океанічних хребтів, океанічних улоговин, глибоководних жолобів. За картою будова земної кори установіть закономірності їх розташування.
Висновок 5. Океанічні котловини сформувалися на океанічних платформах. Серединно-океанічні хребти утворюються на місці розходження літосферних плит. Глибоководні жолоби сформувалися в місцях взаємодії океанічних та материкових літосферних плит.
V. ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ
Прийом «Картографічний практикум»
На контурній карті позначте (кольором):
а) давні платформи;
б) області альпійської складчастості.
Підпишіть форми рельєфу, що їм відповідають.
VІ. ПІДСУМОК УРОКУ, РЕФЛЕКСІЯ
Учні підбивають підсумки за допомогою учителя, відповідаючи на запитання: «Що нового ви дізналися та чого навчилися сьогодні на уроці?»
VІІ. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
1. Орацювати § 6 підручника.
2. Порівняти рельєф західної і південно-східної частини Африки. Поміркуйте, чому річки, що впадають в Атлантичний океан довгі, а в Індійський – короткі.
Тектоніка – розділ геології, що вивчає будову земної кори й особливості її розвитку.
Платформи— це давні, відносно стійкі та вирівняні ділянки земної кори.
Плита – ділянка платформи вкрита осадовим чохлом.
Щит – ділянка з незначним чохлом, або без нього.
ПЛАТФОРМИ:
Материкові
Океанічні
Залежно від віку:
Молоді
Старі
Внутрішні процеси Зовнішні процеси
Форми рельєфу
Планетарні: материки Океанічні западини
Основні: рівнини гори підводні рівнини гори глибоководні жолоби
Дрібні: яри долини рік балки
Источник
