Значення звивистої будови кори великих півкуль

Тема уроку.Кора головного мозку і довільні рухи.

Мета уроку. Ознайомити учнів з особливостями будови кори головного мозку, а також із функціями, які вона виконує. Продовжувати формувати науковий світогляд учнів, розвивати логічне мислення. Виховувати свідоме ставлення до свого організму на прикладі впливу шкідливих речовин на ЦНС.

Тип уроку. Комбінований урок.

Форма уроку. Традиційний урок.

Методи: словесні (повідомлення, бесіда, розповідь з елементами бесіди, пояснення); наочні (демонстрування таблиць, схем, малюнки із підручників, схематичні малюнки на дошці); виконання самостійної роботи в зошитах.

Обладнання та матеріали: таблиці «Нервова система людини»,«Частки і зони кори головного мозку», «Головний мозок», розбірна модель мозку, малюнки з підручника ст. 191(мал. 56.2), 192( мал. 56.4).

Термінологія: кора великих півкуль, сіра і біла речовини, підкірка, звивина, соматична нервова система, довільні рухи .

Концепція уроку:розповісти і пояснити будову і функції кори головного мозку; , показати тісний взаємозв’язок кори з різними відділами мозку. Обговорити біологічне значення наявності звивин у корі великих півкуль мозку. Показати . що соматична нервова система забезпечує взаємозв’язок організму й навколишнього середовища, керує роботою м’язів і забезпечує всю різноманітність рухів людини.

Хід уроку.

1. Організаційний етап.

2. Актуалізація опорних знань і мотивація навчальної діяльності учнів.

1. Які відділи виділяють у головному мозку людини?

2. Які функції виконує мозочок?

3. Які функції виконує довгастий мозок?

4. Пояснити роль РФ у функціонуванні нервової системи.

5. Які функції виконує лімбічна система?

3. Вивчення нового матеріалу:

Оголошення теми і плану уроку: «Кора головного мозку і довільні рухи»

1. Загальна характеристика кори великих півкуль головного мозку.

2. Функціональна асиметрія кінцевого мозку.

3. Соматична система.

4. Деякі порушення функцій та структури нервової системи.

1. Кора великих півкуль головного мозку – це поверхневий шар сірої речовини. Її утворюють тіла нервових клітин, проміжки між якими заповнені клітинами нейроглія та містять нервові волокна і кровоносні судини. Наявність численних борозен і закруток значно збільшує площу сірої речовини. Загальна площа кори становить 220 тис. мм. товщина в різних ділянках неоднакова й коливається від 1,3 до 4,5 мм. У ній міститься 14-15 млрд. різноманітних за формою, розмірами та функціями нейронів. Починаючи з поверхні кори в глибину клітини утворюють декілька шарів,розміщених у певній послідовності. Залежно від філогенетичного походження окремі ділянки кори містять різну кількість шарів, які відрізняються будовою, формою, розмірами та розташуванням нервових клітин та нервових волокон. Між нервовими клітинами шарів кори в процесі їхньої діяльності існують як постійні, так і тимчасові зв’язки.

Різні ділянки кори нерівнозначні і у функціональному відношенні. Одні з них є місцем отримання імпульсів від рецепторів, інші служать місцем, від якого йдуть рухові імпульси на периферію, треті виконують асоціативну, або сполучну, функцію. У разі пошкодження певних ділянок кори в експерименті на тваринах або в результаті травми у людей настає порушення нормальної роботи завжди одних і тих самих органів тіла.

2.Кора великих півкуль головного мозку, як найважливіший відділ ЦНС, є матеріальним субстратом вищої нервової діяльності. Вона регулює через розміщені нижче відділи центральної нервової системи всі життєво важливі процеси організму, а також зумовлює зв’язок організму із зовнішнім середовищем.

Прогресивний розвиток кори спричинив у людини появу нової вищої форми нервової діяльності – абстрактне мислення, а разом з ним і виникнення мови. Наукові дослідження виявили якісну особливість мозку людини –функціональну асиметрію з’ясувалося , що ліва і права півкулі нерівнозначні за своїм функціональним значенням. Права відповідає за образне мислення, ліва — за абстрактне.

3. Соматична нервова система складається з тих відділів центральної та периферичної нервової системи , які іннервують скелетні м’язи та органи чуття. Вона забезпечує сприйняття організмом інформації із зовнішнього середовища, а також дії (у формі різноманітних рухів скелетних м’язів ) у відповідь на вплив зовнішніх чинників.

Рухи , які забезпечуються соматичною нервовою системою, здійснюються з допомогою узгоджених дій окремих рухових одиниць (груп м’язових волокон, кожна з яких іннервується одним мотонейроном).кожна рухова одиниця збуджується незалежно від інших і зумовлює скорочення лише окремих волокон м’язів. В апараті руху людини є різні за функціями рухові одиниці (швидкі, повільні, великі, малі), що має пристосувальне значення.

Спочатку відбувається сприйняття від рецепторів інформації про стан зовнішнього і внутрішнього середовища, її відбір і ретельна обробка. На підставі цього синтезу приймається рішення, тобто вибір лише однієї конкретної програми руху, що найкраще задовольняє дані потреби і максимально сприяє досягненню мети. Все це здійснюється свідомо, на базі особистого практичного і теоретичного досвіду , що забезпечує перебіг довільних реакцій.

4.Епілепсія — зумовлюється пухлиною чи абсцесом головного мозку, травмою голови, інсультом або порушенням хімічного балансу. Приблизно 0,5% людей хворіють на цю хворобу. Епілептичні напади, що характеризуються неконтрольованою, хаотичною електричною активністю в головному мозку.

Розсіяний склероз розвивається внаслідок імунообумовленого враження мієлінової оболонки, яка захищає нервові волокна. Макрофаги видаляють ушкоджені ділянки мієліну, що призводить до оголення волокон та порушення проведення імпульсів по них. Прояви: погіршення зору або двоїння в очах, частковий параліч, порушення ходи, можливі порушення чутливості.

Хвороба Паркінсона – дегенеративне захворювання головного мозку, яке розвивається в однієї з кожних 200 осіб віком понад 60 років. Чоловіки хворіють частіше від жінок. Хвороба проявляється ригідністю м’язів, порушенням мови, ходи, неспроможністю виконувати звичайні дії. Збіднюється міміка, розвивається тремор у стані спокою.

Інсульт може бути зумовлений порушення кровопостачання головного мозку або крововиливом на його поверхню чи в тканини. Таке порушення кровопостачання спричиняє нестачу кисню та поживних речовин у нервових клітинах.

Енцефаліт — важке інфекційне захворювання тканин головного мозку. Збудник енцефаліту переносять іксодові кліщі.

Менінгіт — інфекційне захворювання оболонок головного мозку. Спостерігається під час зимових епідемій грипу й за симптомами нагадують його. Бактеріальна форма хвороби, як туберкульозний менінгіт, виникає у місцях високої захворюваності на туберкульоз.

4. Узагальнення, систематизація й контроль знань і вмінь учнів.

Питання до учнів:

• До якого відділу головного мозку належить кора?

• Яку будову має кора головного мозку?

• Які функції виконує кора головного мозку?

• Яка роль соматичної системи в регуляції довільних рухів?

• Чи можна уникнути деяких захворювань нервової системи?

Самостійна робота учнів

• Рекомендації: як правильно запобігати різним захворюванням нервової системи.

• Робота із біологічним словником.

• Яке біологічне значення звивистої будови кори великих півкуль?(збільшується загальна площа поверхні мозку, що призводить до збільшення кількості сірої речовини).

5. Підсумки уроку. Формування висновків щодо будови та функцій кори головного мозку.

Кора великих півкуль – це головний координатор рухів, що відповідає за процес оволодіння новими руховими навичками. За її участю в пам’яті накопичуються програми рухів, які організм може використовувати в майбутньому.

6. Домашнє завдання. Вивчити §___ ; продовжувати формувати біологічний словничок.